Ернст Теодор Амадей Гофман

Ернст Теодор Амадей Гофман

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Ернст Теодо́р Амаде́й Го́фман (нім. Ernst Theodor Amadeus Hoffmann нар. 24 січня 1776, Кенігсберг — 25 червня 1822, Берлін) — німецький письменник, композитор, художник.

Біографія

Ернст Теодор Амадей Гофман народився в Кенігсберзі (нині Калінінград, Росія) в родині чиновника. За бажанням батьків вивчав юриспруденцію в місцевому університеті.

Після закінчення університету Гофман одержав призначення до Варшави.

Виконуючи службові обов'язки, він віддається музиці й театру, які були його головним захопленням з юності.

У Варшаві молодий автор створює свою першу оперу.

Після вигнання Наполеона Гофман переїздить до південно-німецького міста Бамберга, де працює музичним керівником театру.

Починає писати художню прозу.

Перші твори Гофмана присвячені музичній тематиці.

Гофман був чудовим карикатуристом.

У 1814 р. Гофман оселився в столиці Пруссії Берліні, де став судовим радником.

Тут займається — літературою, музикою, театром.

У Берліні відбулася прем'єра нової опери «Ундіна».

Вийшла перша збірка його новел і повістей — «Фантазії в манері Калло».

Написав два романи: «Еліксири диявола», «Життєва філософія кота Мура», зібрання новел «Серапіонові брати», казку «Лускунчик та мишачий король».

Гофман привертає до себе увагу і за межами Німеччини: його твори перекладаються майже відразу після виходу друком.

Помер Е. Гофман від паралічу 25 січня 1822 р.

Цитати

Жодне мистецтво не піддається такій постійній нарузі, як дивна, свята музика, ніжний серпанок якої так легко спотворити.

Мабуть, ніщо інше тут, на землі, не звеличує так людину в самій прихованій її сутності, як любов. Так, кохання — це та могутня, таємна сила, що струшує і перетворює най¬глибші основи буття.

«Малюк Цахес» — це книга, абсолютно непридатна для людей, які все сприймають всерйоз та урочисто.

Можливо, музика є таємною мовою того далекого царства духів, дивовижні звуки якого, знаходячи відгук в нашій душі , пробуджують її та поривають до цікавішого життя.

Немає нічого дивовижнішого та безумнішого, ніж саме реальне життя, і поет може уявити лише його нечіткий відбиток, неначе в погано відполірованому дзеркалі.

Я знаходжу певну відповідність між кольорами, звуками та запахами. Мені здається, що всі вони однаково таємниче народилися від променя світла, і тому мусять поєднуватись в чудесній гармонії. Особливо дивну, чарівну владу має наді мною запах темно-червоної гвоздики. Я мимоволі впадаю тоді у мрійливий настрій і чую наче здалеку наростаючі, а потім знову гаснучі низькі звуки кларнета.

Джерела

• Б.Б. Шаліганов. Зарубіжна література (пробний підручник для 9 класу середньої школи) Київ. "Вежа" -1995. стор.292. ISBN 5-7707-7439-8

Посилання

• https://www.ukrlib.com.ua/search.php?Q=%D0%95%D1%80%D0%BD%D1%81%D1%82+%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80+%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%B9+%D0%93%D0%BE%D1%84%D0%BC%D0%B0%D0%BD

• https://www.ukrlib.com.ua/world/author.php?id=87

• https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4273