Перейти до вмісту

Емма Макі

Матеріал з Вікіцитат
Емма Макі
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Емма Маргарет Марі Ташар-Макі[1][2] (англ. Emma Margaret Marie Tachard-Mackey; нар. 4 січня 1996 року, Ле-Ман, Франція) — французько-британська акторка. Здобула популярність завдяки ролі Мейв Вайлі в телесеріалі «Сексуальна освіта» (2019—2023).

Цитати

[ред.]

Про роботу над стрічкою «Гаряче молоко»

[ред.]
  •  

Є певні сцени, коли цей сюрреалізм дійсно відчувається. Що більше опіків медузи отримує Софія, то ніби далі вона відривається від реальності. Багато чого ми змінювали у сценарії за почуттями. Бо мали йти саме за ними. Тому про складнощі гри — я мала бути гнучкою до змін[3].

  •  

Книжка дала мені змогу познайомитися з героїнею, з Софією. Я зрозуміла, наскільки щільним і нюансованим буде процес гри цього персонажа. І насправді досить ризикованим. Бо завжди є ризик перенести на екран не персонажа зі сценарію, а персонажа з книжки. Я маю на увазі, що це виклик — грати роль людини, яка є такою спостережливою та настільки аналітичною щодо інших людей і такою заплутаною з усіх боків. І незграбною в дуже багатьох речах[3].

  •  

Мені дуже подобається гра Фіони [Шоу]. Я думаю, що вона така, тому що реальність повсякденного життя в такій ситуації сувора. Глядач не встигає познайомитися з персонажами. Немає ніяких передмов про їхнє попереднє життя разом. Немає особливої ​​м’якості, ми вже перебуваємо в точці неповернення. І це дуже екстремальна ситуація останнього шансу. Ми бачимо, що і Софія доволі токсична, бо вона знає, що доволі апатична до своєї матері[3].

  •  

Мені здається, що це охоплює всю ідею фільму про емансипацію себе від батьків і когось, хто є твоєю плоттю та кров’ю.
Бо фільм ставить питання, як звільнитися або думати, що ти звільняєшся, якщо насправді ти ніколи не матимеш змоги звільнитися. Бо ти ніколи не можеш відірвати себе від людини, яка привела тебе в цей світ. Мені подобається така теорія, але я не думаю, що вона є алгоритмом розуміння фільму. Але завдяки аналізу власних стосунків можна знайти багато відповідей[3].

  •  

Ребекка була дуже підготовлена, вона витратила стільки часу на те, щоб усе описати, змайструвати та вибрати правильних людей. Навіть коли вона лише пропонувала мені роль, то була така тепла, і сказала, що хоче, щоб я була її Софією. Це рідкість, коли режисер так дивиться на актора. Тож я відразу відчула: гаразд, я маю там бути. Я маю дати цьому фільму все. Тому що вона вірила мені, а це великий подарунок, коли люди тобі довіряють, і ти відчуваєш віддачу. Я хотіла якомога більше віддати через таке ставлення[3].

  •  

Спочатку я прочитала сценарій. Я чула про книжку, але не читала її, коли вона вийшла. Але вже зі сценарієм, звісно, я прочитала і книжку. Ребекка казала з самого початку, що її сценарій — інший, і це не пряма екранізація, що важливо було мати на увазі. Очевидно, що завжди добре черпати натхнення з книжки, тому що це твій дороговказ. Ти маєш стежити за тим, як б’ється твоє серце від прочитаного та про що ти думаєш опісля[3].

  •  

Цей фільм схожий на п’єсу, і зсередини це насправді так. Бо поза кадром ти перебуваєш в одному місці з усіма тими людьми та знімальною командою протягом 25 днів, ви маєте бути в контакті, маєте адаптуватися одне до одного. Ребекка завжди казала, що ми гонимося за світлом. А воно рухалося так швидко, що ми працювали на нього[3].

Про себе

[ред.]
  •  

Коли я була молодшою, я хотіла багато чого робити. Я хотіла працювати в ООН, я хотіла бути художницею з костюмів. Це не так, як у Софії, я не йшла на все це вчитися як студентка. Але мене цікавлять люди, мені цікаво змінювати пристрасті. Тому акторство — це ідеально. Я можу мати всі ці різні пристрасті в одному житті, і я можу грати різних особистостей. Це дає велику свободу[3].

  •  

Мені дуже пощастило, що я можу рухатися в обох напрямках. Я припускаю, що цей фільм досить артгаусний, але я також знімаюся й у комерційних проєктах. І думаю, що це баланс, якого треба досягти. Тому я орієнтуюсь на історії або те, чи цікава мені якась людина в команді. Я не думаю, великий це проєкт чи маленький. Я просто дивлюся, хочу я в цю команду чи не хочу. Я прагну бути частиною цієї історії. Я пишаюсь і «Сексуальною освітою», бо це була фабрика та велика школа для мене. Після серіалу я хотіла триматися якомога далі від таких великих проєктів і піти в щось менше. Я здобула різносторонній досвід. Кожен чогось мене вчить[3].

  •  

Я виросла у Франції, але в мене було велике бажання розмовляти англійською, читати англійською, слухати англійську якомога більше. Це було важливо для мене, моєї мами та моєї родини, щоб вдома була англомовна бульбашка. Моєю мрією було навчання в Англії, я була абсолютно впевнена, що саме це й зроблю, тому, коли настав час, дуже багато працювала і вивчала літературу.
Але окрім старань, я дійсно зустріла багато потрібних людей на своєму шляху. Якийсь друг, що розповів мені про курс, і вчитель, що потім розповів про агента, який потім розповів мені про щось ще. Було б цікаво колись зробити невелику карту того, як усе вийшло[3].

  •  

Я думаю, що річ була не в тому, щоб поїхати з Франції, а в тому, щоб поїхати до іншої країни, побачити ту частину родини, яка живе в Лондоні. Саме ця сторона сім’ї дуже музикальна. Мої дідусь і бабуся були в театральній трупі, грали на піаніно. У будинку завжди була музика, завжди був театр. Тож і я завжди грала. І командувала своїми братами, щоб вони грали зі мною в уявний театр. Тепер я повернулась у Францію. І більше не маю обирати. До того ж я також граю і французькою[3].

Примітки

[ред.]