Елен Венсан

Елен Венсан

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Жослін Еле́н Венса́н (фр. Hélène Vincent, до шлюбу На (фр. Jocelyne Hélène Nain); 9 вересня 1943, Париж, Франція) — французька акторка театру, кіно та телебачення, театральна режисерка. Лауреатка французької національної кінопремії «Сезар» 1989 року за найкращу жіночу роль другого плану.

Цитати

Про знімання у стрічці Франсуа Озона «З приходом осені» у ролі Мішель

Власний досвід театральної режисерки підказував мені, що найкраще, коли актори відчувають себе максимально залученими до проєкту. Цього потребує режисер, і вони також мусять віддавати усе одразу, а не чекати чи зберігати щось на майбутнє. Це те, чого я навчилася, працюючи з іншими акторами як театральна постановниця. Гадаю, це може допомогти будь-якому режисерові будь-якого фільму.

Все якось відбувається у потрібному їй напрямку. Зрештою все владналося так, як вона того хотіла: коли донька помирає, Мішель отримує можливість бачитися з онуком. Тож зрештою все стається саме так, як вона мріяла, але їй для цього нічого не довелося робити.

Гадаю, в акторській професії, коли ти стаєш старшою, доводиться задовольнятися ролями з невеличкою участю у фільмі. Доводиться памʼятати, що найважливішою частиною майбутнього кіно є сценарій, а не розмір твоєї ролі.

До знімань фільму ми взагалі не знали одна одну. Ми працюємо у геть різних напрямках театру: я — у національних театрах, які жодним чином не повʼязані з приватними, в яких працює Жозіан. Тож було цілком імовірно, що ми взагалі ніколи не зустрілися б. Але коли ми побачилися на першій читці сценарію, то наче закохалися одна в одну. Це був такий дивовижний момент: для нас все здавалося очевидним. Тому перенести це відчуття у фільм було легко. А кінострічка так само впливала на наші стосунки. — Про партнерку по стрічці, Жозіан Баласко

Загалом знімання в цьому фільмі для мене було наче справжнісінька мрія. Бо я навіть не наважувалася думати про роль такої складності, такої краси у своєму віці. Не могла собі такого уявити!

На мою думку, таке подвійне прочитання робить стрічку більш наповненою, ще цікавішою. Бо, якби ви давали відповіді на всі питання, які ставить сценарій, для чого тоді знімати кіно? Гадаю, що у Франсуа є цей неповторний талант двозначності. Це наче французьке тістечко мільфей: воно завжди формується шарами — тісто, крем, тісто, крем…

Я б не сказала, що фільм базується на темі солідарності, але вона відіграє досить важливу роль у всій цій історії. Солідарність та співучасть цих жінок. Вони народили своїх дітей приблизно в один час, їм було важко поставити їх на ноги, вони змогли розвʼязати частину своїх проблем саме завдяки цій солідарності та причетності.

Я легко ідентифікувала себе з персонажкою та місцем, де тривало фільмування. Я живу в сільській місцевості. Точнісінько як Мішель.

Я не думаю, що Мішель коли-небудь зважилася б отруїти свою доньку. Але те, що в той момент, коли вони не мають порозуміння, у доньки виникають проблеми зі шлунком, вона сприймає як певну справедливість.

Про себе

Коли я думаю про свою власну карʼєру, то бачу, що ніколи не мала так багато пропозицій ролей, як за останні три роки. Але це тільки моя історія. Раніше я дивилася на майбутнє жінок у віці з великою впевненістю. Але насправді все не так. Насправді життя жінок ще й досі повʼязане з великою кількістю невизначеності. Для них все може змінитися в будь-який момент. Приміром, ми бачимо це на прикладі права на аборт, якого жінок дуже швидко можуть позбавити.