Дрібниця Віталій Олександрович

Віталій Дрібниця

Дрібниця В.О., фото 2020 р.

Стаття у Вікіпедії

Віталій Олександрович Дрібниця (нар. 28 червня 1965, Кривий Ріг, УРСР) — український відеоблогер з Білої Церкви, педагог, методист з історії, співавтор підручників з історії України для загальноосвітніх шкіл. Автор популярного YouTube каналу з історії «Vox Veritatis» та каналу «Fox Veritatis». Член Національної спілки журналістів України (з 31 травня 2025).

Цитати

Люди зазвичай не знають власної історії. Це нормально. Але в Росії це не просто незнання – це використання історії як зброї. Я намагаюся це виправити.

Найбільше вражає у спілкуванні - реакція російських дітей. Вона є дуже негативною. росіяни вкрай негативно налаштовані і це проявляється на їх дітях, очевидно, що і в їх сім'ях відбувається формація негативного ставлення до українців, і це означає, що таке відношення до нас триватиме довго.

СРСР був набагато тоталітарніший за сучасну Росію, але української свідомості не знищили. Україна перевиховувала навіть більшовиків. Є приклад болгарина Християна Раковського, який очолив перший український совітський уряд. Він не знав України, а коли пожив тут, став проукраїнським. Перше покоління під совітами не підтримало радянської влади й чинило опір. Під час Другої світової війни воно пішло до УПА або навіть воювало на боці гітлерівського вермахту. Вони ще пам’ятали, що під час Першої світової німці на захоплених територіях поводили себе доволі коректно. А друге покоління українців, яке вже виросло за совітської влади, з дитячих садочків і шкіл всотувало совітський наратив, бо іншого практично не знало. Соціологи кажуть про специфіку третього покоління. Воно, як правило, може повернутися до коренів дідів і бабів і не підтримати своїх совітизованих батьків. Нині росіяни намагаються знищити українців фізично. Проковтнути нас частково можливо, проте перетравити – ні. Ми великий народ, захопити й переформатувати під “русский мир” нас не вдасться.

Я бачу в Чат-рулетці, що представники нацменшин, окремих народів у РФ, яких росіяни гнобили та завойовували, зараз намагаються самі стати "русскими", щоб вирватися з парадигми свого постійного придушення. Тепер вони самі хочуть придушувати когось іншого, тому з бурятами чи іншими народами, з якими я говорив, то вони себе називають "русскими". За чотири роки діяльності YouTube-каналу "Vox Veritatis" можна перерахувати на пальцях однієї руки, десь 4-5 росіян, які починали зі мною розмову з вибачень перед українським народом. Вони прекрасно розуміють, що Росія – окупант, агресор. Як правило, там люди виступають проти путінського режиму, але виправдовують окупацію Криму, події на Донбасі. Одиниці починали з вибачень, таке є, але в межах соціологічної похибки.

Російський менталітет, на відміну від українського, відрізняється тим, що російський народ традиційно сприймає державу як щось важливе й законне. Для росіян характерна підтримка того, що робить держава, незалежно від того, які дії вона здійснює. Це пов’язано з історичною роллю держави, яка завжди відігравала ключову роль і домінувала над суспільством.

Вважаю, що Росія, як держава у тому територіальному вигляді, в якому існує, не може побудувати демократію. Треба для початку мати якийсь хоча би міф про демократію. Росіяни навіть і цього не мають. Не кажучи вже про демократичні традиції. Окрім початку 1990-х і лютого-жовтня 1917 року. Тому думати, що прийде умовний Каспаров після Путіна, виведе війська з України і буде там демократія, – марно. Іншого виходу, окрім розчленування цієї держави, немає. Тільки тоді якась її частина, приміром, Північний Кавказ, пригадає часи боротьби з Російською імперією під проводом імама Шаміля. Побудова свого історичного міфу довкола цієї фігури, разом з власними демократичними традиціями дозволить побудувати демократію. Або, до прикладу, умовна Саха-Якутія пригадає боротьбу своїх народів проти росіян. Для побудови демократії необхідні або якісь історичні традиції демократії в минулому, або міф про такі традиції, який буде активно поширюватись елітою серед населення.

Є така думка, що процес становлення російської нації не закінчився. Є російське громадянство, але руські як етнос, не стали руськими як нація. У них немає спільних національних ідей. І Друга світова війна стала наче одним із наріжних каменів становлення сучасного російського етносу. Вони вважають, що треба будувати націю на якихось перемогах. Правильно вважають, до речі. Але залазити в Куликове поле чи в яку-небудь битву на Клязьмі якось далекувато, тому треба об'єднувати народ навколо ближчого переможного міфу. От руські виграли Другу світову і ти хоч кіл на голові теши, розповідай що українці величезний внесок внесли і інші народи Радянського Союзу… Ні. От руські виграли й все.