Довгович Василь

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довгович Василь
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Василь Довгович (справжнє прізвище Довганич; 1783–1849) — український філософ, мовознавець, поет, священик. Перший закарпатський академік (член Академії наук Угорщини з 1831).

Цитати[ред.]

  • Все-бо минає, лише справа прекрасна живе.
  • Славен, хто зборов пишний гонор свій,
Хто кінця дійшов у борні святій.
  • В кого водиця — не кров? Той, хто давно охолов.
  • Надійтеся:
Щастя, не завжди для вас блискає небо вогнем!
  • Що колись сталось, ніколи до нас не повернеться знову…
  • Доброчесність боїться законів: порушить їх — гине!
  • Скільки є друзів у грошей та недругів — у доброчестя!
  • Став безсмертний той, хто на смерть ішов,
Славиться герой, що себе зборов.
  • Світ того шанує, хто над ним панує.
  • Той має щастя, у кого ім'я переходить у вічність.
  • Часто в житті нагород доброчесність не має, а гроші?
В тих, подивися, яких ще не було нагород!

Джерела[ред.]


Bookmark-new.svg