Дике Поле
Ди́ке По́ле (лат. Loca deserta, пол. Dzikie Pola) — традиційна назва чорноморських степів у XVI—XVII століттях[1].
Цитати
[ред.]Степовий простір сучасної України від Дунаю до Дону середньовічні автори окреслювали поняттям «Дике поле» (латинською — Campi desente, половецькою — Дешт-і-Кипчак, кримськотатарською — Гейгат)... Історичні джерела, особливо іноземні (італійські, німецькі, французькі, польські та ін.) із захватом описують Дике поле, його багатющу фауну та флору, неймовірно родючу землю. Писали, наприклад, що випадкова зернина сама дає врожай хліба три роки підряд, не потребуючи якогось догляду. Словом, посади голоблю — з неї виросте віз[2]… |
|||||
| — о. Юрій Мицик, Сергій Плохій |
Примітки
[ред.]- ↑ Дикі поля Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine. — Шаблон:ЕУ // Т. 2. — 1957. — С. 509—524.
- ↑ Козаки , 2022, с. 32
Джерела
[ред.]- о. Юрій Мицик, Сергій Плохій. Як козаки Україну боронили. Видання 2-ге. — Київ: Кліо, 2022. — 368 с. — ISBN 978-617-7755-66-0
