Перейти до вмісту

Гра престолів

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

«Гра престолів» (англ. A Game of Thrones) — перший роман з циклу «Пісня льоду й полум'я» американського письменника Джорджа Мартіна.

Цитати

[ред.]
  •  

Правитель, який ховається за спини найманих катів, дуже швидко забуває, що таке смерть.

  •  

Є такі старі незагоєні рани, які починають кривавитися від одного необережного слова.

  •  

Не завжди чоловікові суджено лишатися там, де його місце.

  •  

Карта — це одне, а земля — зовсім інше.

  •  

Розумові, щоб не отупіти, потрібні книжки, як мечу потрібен точильний камінь.

  •  

Люди здебільшого воліють заплющувати очі на гірку правду, ніж її визнавати.

  •  

Кожен політ починається з падіння.

  •  

Добре іноді заскочити людину зненацька. Ніколи не вгадаєш, що можеш дізнатися.

  •  

Ти тільки покажи, що тебе ранять чиїсь слова, і глузуванням кінця-краю не буде.

  •  

Смерть є в своєму роді найприроднішою річчу на світі.

  •  

Кохання — це чудово, але воно не в силі змінити людську натуру.

  •  

Справжній чоловік чинить, як хоче, а не як повинен.

  •  

Того, хто вступає у гру престолів, чекає або перемога або смерть. Середини не буває.

  •  

Навіть найвідданіший лицар не може захистити короля від самого себе.

  •  

Королівством керує той, хто керує королем.

  •  

Серце бреше, голова грає з нами жарти, але очі бачать правду.

  •  

Те що ми любимо, завжди губить нас.

  •  

Достойність людини не визначається приставкою «сер» перед її іменем.

  •  

Людина, яка не слухає, не почує.

  •  

Сміх — отрута для страху.

  •  

Усім людям доводиться відпити не тільки від солодкого, а й від кислого.

  •  

Лицедії навчили мене, що кожна людина має грати свою роль — не тільки в балагані, а й у житті. Так само і при королівському дворі. Виконавець королівського правосуддя має бути застрашливий, скарбничий — заощадливий, лорд командувач королівської варти — відважний... а старший нашіптувач — хитрий, улеслевий і безсоромний. З мужнього інформатора користі не більше, ніж з боягузливого лицаря.

  •  

Нема на світі й наполовину такої страшної істоти, як бездоганно справедлива людина.

  •  

Скажіть мені... чому, коли ви, вельможні лорди, граєтесь у гру престолів, завжди найбільше страждають невинні?

  •  

Іноді правду не варто озвучувати, а брехня буває необхідною.

  •  

Доблесть ніколи не обходиться без краплини дурощів.

  •  

Круки всі можуть їсти зерно, але надають перевагу м'ясу. Це додаєім сили, а ще, боюся, їм смакує кров. У цьому вони схожі на людей..., але як і люди, не всі круки одинакові.

  •  

Що таке честь порівняно з жіночим коханням? Що таке обов'язок порівняно з відчуттям, коли в тебе на руках лежить первісток?

  •  

Ми всього-на-всього люди, і боги створили нас для любові. Це наш найбільгий тріумф, і наша найбільша трагедія.

  •  

Боягуз може бути хоробрим, як усі, коли нема чого боятися. І легко виконувати свій обов'язок, коли це нічого не варто. Тоді здається, що дорогою честі йти зовсім легко. але рано чи пізно в житті людини приходить день, коли це стає нелегко, день коли доводиться обирати...


Джерела

[ред.]