Горбатюк Сергій Вікторович

Горбатюк Сергій Вікторович

Стаття у Вікіпедії

Горбатюк Сергій Вікторович (20 червня 1973, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР) — український правник. Заступник начальника Головного слідчого управління — начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України (17 грудня 2014 — 23 жовтня 2019).

Цитати

«У мене немає жодного конфлікту ні з Луценком, ні зі Юрієм Столярчуком, ні з Анатолієм Матіосом, ні з Анжелою Стрижевською, - його заступниками. Єдина вимога – діяти у законний спосіб, не втручатися у діяльність слідчого і прокурора. До прикладу реагування на дії керівництва у справі за підозрою Лукаш та ще ряду осіб. Вже рік і два місяці їй не підписується повідомлення про підозру та створюються інші перешкоди слідчим і прокурорам». — про те, що конфлікт з Юрієм Луценком спровокували ваші звернення, які вказували на порушення в його роботі в інтерв'ю «Главкому» Сергій Горбатюк: У мене більш ніж достатньо документів, які є підставою для звільнення генпрокурора (19 березня 2024 року)

«Це вигадки. Я не конфліктна людина. Мені взагалі дуже важко переходити у режим протистояння. Єдине, бажання досягати результату у розслідуванні цих злочинів, вбивств мене мотивують до наступу через незаконну діяльність, у тому числі і керівництва Далі – ніякого масового звільнення не було. Скарги якщо писалися (дійсно, їх вже певно більше сотні), то виключно на незаконні дії керівництва: Столярчука, Матіоса, Стрижевської, Луценка, а якщо брати якісь інші підрозділи, то не на когось конкретно, а у зв’язку з розслідуванням справ Майдану, де ми виступаємо координуючим центром. Є окремі провадження, які розслідують інші підрозділи, і тому час від часу ми запитуємо їх, вивчаємо і повертаємо назад - пишемо «нічого не робиться», «відреагуйте», «проведіть слідчі дії», «притягніть до відповідальності того, хто не забезпечує впродовж року…». Це реагування на неякісну роботу. Якщо хтось і скаже в ГПУ, що я образив чимось чи до конфлікту довів, то можу показати документ, який підтверджує, що питання стосується лише роботи. Як то кажуть, «нічого особистого, просто бізнес». Єдине, що замість слова «бізнес» у нашому випадку стоїть слово «закон». Тепер щодо «сотень осіб, що пішли через мене». Нічого подібного не було. Від нас за чотири роки йшли одиниці з різних особистих причин. Водночас мав місце факт скорочення 60 осіб з нашого департаменту Луценком. Вони були змушені піти. Мені, навпаки, кажуть: «твоя, Горбатюк, проблема в недостатній жорсткості»». — про те, що опоненти називають дуже мстивим і конфліктним в інтерв'ю «Главкому» Сергій Горбатюк: У мене більш ніж достатньо документів, які є підставою для звільнення генпрокурора (19 березня 2024 року)

«Якщо б працював в прокуратурі, бронювання було б. Але я закінчував військову кафедру. У перший день [повномасштабного вторгнення] прийшов, мені сказали, ви зараз не потрібні, чекайте дзвінка. Але я вже на другий день кажу: “чого ви не дзвоните?” – і виявилось, що я вже потрібний. І що цікаво, через півтора роки військової служби додому прийшла повістка. Формувався новий батальйон. На початковому етапі були такі недоліки комплектування, що на 30 офіцерських посад взяли 70 офіцерів. Ніхто не відмовився від служби в підрозділі. Частина стала на офіцерські посади, а більшість погодилася на сержантські та солдатські. Тоді було не до формальностей. І я теж погодився. У мене ВОС за військовою кафедрою – командир мотострілецького взводу. А у 2015 році, під час АТО, мені змінили військово-облікову спеціальність на юридичну. Одна юридична посада в батальйоні – помічник комбата з правової роботи – була зайнята, до речі, колегою, із яким ми разом працювали слідчими Генпрокуратури. Тож мене записали водієм стрілецького відділення. Стрілець-водій. Однак невдовзі мене впізнали, завели до комбата і, враховуючи юридичний досвід, сказали, що потрібна юридична допомога у формуванні батальйону. Адже потрібних документів у нас не було, існувала велика проблема з оформленням діяльності нового підрозділу. Так мене призначили бухгалтером другої категорії. Теж не моя спеціальність. Потім призначили начальником продовольчої служби. Я через знайомих організовував поставки продуктів, тому що нам у перші місяці [централізовано] не постачали. Але і там недовго побув, десь місяць, доки мене призначили старшим помічником начальника штабу з кадрів та стройової частини. Тобто фактично займався і кадрами, і юридичними питаннями. У березні 2024-го я став ТВО начальника штабу – заступником комбата. А з 14 квітня я начальник штабу – заступник командира батальйону. Підтягую бойову частину щодо планування, організації і ведення бойових дій». — про те, що пішов на фронт добровільно в інтерв'ю для «Новинарні» “Це відверте знущання над пам’яттю загиблих”. Як і проти кого воює колишній “прокурор Майдану” Сергій Горбатюк, начштабу 23 осб (23 липня 2024 року)

«Я фактично виконував [у батальйоні] обов’язки юриста. Я побачив, наскільки наше військове законодавство не було підготовлене до умов воєнного стану, до війни. Воно прописане детально лише для мирного часу. І тільки зараз починаються зміни – навіть не так з ініціативи Міноборони, як під тиском знизу. Наприклад, про [спрощене] списання [аптечок та іншого війського майна], рекрутинг і так далі. Виглядає так, що ніхто цим цілеспрямовано не займався. Потреба в удосконаленні нормативної бази існує, і над цим треба працювати. Я собі постійно якісь нотатки з цього приводу роблю. Бачу, що сьогодні в нас немає зміни нормативних актів, зокрема до статутів внутрішньої служби, які регулюють статус мобілізованих. У нас питання регулюється щодо кадрових офіцерів за контрактом, солдатів, сержантів за контрактом і строковиків. А стосовно мобілізованих немає. Хоча вже пройшло два з половиною роки. Є багато питань, які робляться по аналогії зі строковиками, але це безпідставно. І це ж стосується різних сфер. Коли ми говоримо про детальну регламентацію діяльності, величезна кількість тих самих паперів, журналів і так далі, і проблематика списання, і нагороджень… Багато проблемних питань, які не вирішуються». — про те з якими викликами доводиться стикатися у війську в інтерв'ю для «Новинарні» “Це відверте знущання над пам’яттю загиблих”. Як і проти кого воює колишній “прокурор Майдану” Сергій Горбатюк, начштабу 23 осб (23 липня 2024 року)

«Трішки працює. Просто якщо є якась проблема, то вже краще неанонімно заявляти і сподіватися на вирішення. “Гаряча лінія” – вона єдина від Міноборони, на неї надходить велика кількість звернень, і через це значна частина скарг не розглядається належно. Було б краще, якби, наприклад, у Сухопутних військах була своя “гаряча лінія”, у ВМС – своя. Щоб воно швидше доходило до вирішення, а не через півтора-два місяці, як зараз. А по-друге, чув скарги, що на “гарячій лінії” людей максимально підводять до того, щоб вони не подавали скаргу. Теж неправильно. У нас немає незалежного правоохоронного органу щодо військових злочинах. ДБР не є незалежним. Вони абсолютно не зацікавлені в тому, щоб розглядати скарги, заяви, хоча це їхня підслідність і відповідальність, якщо ми говоримо про порушення військового керівництва. Державне бюро розслідувань навіть справи по дезертирах місяцями не реєструє. Люди повтікали, ми їм (у ДБР) пишемо заяви про злочин, пишемо нагадування – одне, друге, третє. Вони або не відповідають, або шлють відписки. А йдеться лише про те, щоб просто зареєструвати – людина, яка втекла і рік не з’являється в частині. Що вже казати про те, що вони (ДБР) щось зареєструють за заявою якогось військовослужбовця… Так само військова служба правопорядку (ВСП). Це орган, який… я не знаю, навіщо він взагалі існує з точки зору його повноважень і можливостей на щось реагувати. Хіба на блокпосту постояти і задути, тому що вони мають драгер… Зараз зареєстрований законопроєкт про військову поліцію, яким фактично розширюють повноваження ВСП. Якоюсь мірою це добре, але треба комплексно вирішувати питання. Має бути і військова поліція, і військова прокуратура, і військові суди, і адвокатура. Тому що зроблять військову поліцію – зіткнуться з проблемою цивільних судів, цивільної прокуратури і почнуть казати “ми недієздатні”… А над цим ніхто не думає. Законопроєкт про військову поліцію проблему не вирішить». — про поради, куди взагалі військовим звертатися у випадку порушення їхніх прав у інтерв'ю для «Новинарні» “Це відверте знущання над пам’яттю загиблих”. Як і проти кого воює колишній “прокурор Майдану” Сергій Горбатюк, начштабу 23 осб (23 липня 2024 року)

«Найбільше навантаження на бійців на передовій. Особливо в умовах невизначеності строків служби. Важливо, щоб Верховна Рада все ж визначила якісь строки для демобілізації, які були виключені з попереднього законопроєкту [про мобілізацію]. Але і на управління немале навантаження. Штаб у нас за кількістю штатних працівників взагалі, на мою думку, для воєнного часу нереальний. Хоча б удвічі більше потрібно людей. Працюємо без вихідних, в середньому по 14-16 годин. Кожного дня. Тому що величезна кількість всього. І знову ж, ми пишемо клопотання – і про розширення штату штабу, і про інші удосконалення. На жаль, найчастіше не маємо відповіді на такі клопотання. Написали, пішло до першої інстанції, а їх ще три чи чотири слід пройти. Що там далі – невідомо. Воно все десь там тоне, і це одна з суттєвих проблем». — про те, що найважче дається на війні в інтерв'ю для «Новинарні» “Це відверте знущання над пам’яттю загиблих”. Як і проти кого воює колишній “прокурор Майдану” Сергій Горбатюк, начштабу 23 осб (23 липня 2024 року)

«Щоб повертатися в прокуратуру, треба мати можливості щось змінювати на краще. Мене поновили на посаді, якої немає. Тобто знову потрібно проходити ту саму атестацію. Атестація не виявляє людей, яких треба звільняти, які ганьблять систему, які порушували закон. Це профанація повна! Тести на знання законодавства (як екзамен для першокурсників юрфаку), потім тести на інтелект. Наприклад: “Гуска, курка, качка і вовк. Найдіть лишнє”. І третє – це участь у співбесіді. Якщо вони щось знайдуть в інтернеті на кандидата, то так, це може бути щось умовно схоже на об’єктивність. А про більшість прокурорів, які брали хабарі чи іншим чином порушували закон, нічого не пишуть у ЗМІ. Члени комісії не мають доступу до конкретних справ, вони їх не бачать, не оцінюють результати. Вони абсолютно суб’єктивно оцінюють. Щоб потрапити на атестацію, треба написати в заяві – “я не проти пройти атестування і даю згоду, що можу бути звільнений з посади на підставі анонімного повідомлення, яке не потребує додаткового підтвердження”. На підставі цього вони проводили атестації п’ять років, і продовжують проводити! Очищення правоохоронної системи, і зокрема прокуратури, безумовно потрібне. Але якби існувало справжнє бажання очищувати, то підходи були б інші. Перевіряти треба конкретні справи конкретних прокурорів. І звільняти за допущені порушення закону. А не за те, як розказували окремі звільнені прокурори, що вони їздили за кордон. Та навіть із тим недолугим законом про реформування прокуратури можна було б досягати позитивних змін, якби генпрокурори-реформатори хотіли провести якісну переатестацію. Проводити співбесіду за результатами вивчення роботи прокурора. А після того, якщо виникли сумніви в знаннях чи розумових здібностях прокурора за результатами співбесіди, можете провести тестування на знання законодавства чи інтелект. У нас як проходила (та і проходить) атестація? Люди кидають займатися справами і вчать тести! А ті, хто совісний, продовжує працювати і виконувати обов’язки – їм може не вистачити часу вивчити 6 тисяч питань по законодавству. Все законодавство знати неможливо і не потрібно! Нас вчили в університеті не зубрити все на пам’ять, а думати, розуміти і знати, де знайти. Горе-реформаторам головне було змінити керівництво прокуратури на всіх рівнях на своє та лояльне. І показати іноземним партнерам, нібито в нас відбувається реформа. Вбиває в цій історії те, що посли G7 підтримали цю так звану “реформу” і досі продовжують її підтримувати, не зважаючи на порушення десятків статей Конституції України, на грубе порушення прав людини і загалом на профанацію цього “очищення”. Я на початкових етапах, намагаючись достукатись, зустрічався з представниками ОБСЄ, писав в американське посольство (адже фінансували цю реформу США). Ніхто не захотів реагувати на це. Коли я був начальником управління спецрозслідувань, я хоч і мав відносно невелику посаду, але управління мало підтримку і родин Небесної Сотні, і активістів, і адвокатів. Відповідно, захист для того, щоб розслідувати, забезпечувати дотримання закону і виступати проти свавілля в правоохоронній та судовій системі. А в іншій ситуації, якщо ти не просто не виконуєш незаконні вказівки керівництва, а виступаєш проти цього, то ти працюєш там день-два, і тебе звільняють. Я готовий змінювати правоохоронну систему, існуючі хибні підходи до організації її роботи. Єдине [потрібно], щоб були можливості це робити, а не щоденно битися лише за право діяти за законом». — про те, чи повернулися б до роботи в прокуратурі в інтерв'ю для «Новинарні» “Це відверте знущання над пам’яттю загиблих”. Як і проти кого воює колишній “прокурор Майдану” Сергій Горбатюк, начштабу 23 осб (23 липня 2024 року)