Герег Іван Дмитрович

Герег Іван Дмитрович

Стаття у Вікіпедії

Іван Дмитрович Герег (24 травня 1944, Ошандорфалва, Закарпаття, Угорське королівство — 5 грудня 2018, с. Конопниця, Львівський район, Україна) — радянський футболіст. Захисник, відомий виступами за «Карпати» (Львів). Також грав за команди «Верховина» (Ужгород), «Динамо» (Хмельницький). Майстер спорту СРСР. Володар Кубка СРСР 1969 року.

Цитати

«Коли я робив перші футбольні кроки у Хусті, то зі мною тренувався воротар Йосип Ланцфер — батько Ярослава. Ланцфери — це футбольна родина. У рідному місті нині я не часто буваю. Час від часу приїжджаю до родичів. Зараз можу запевнити — позитивних зрушень у Хусті в футбольному плані немає». — про рідне Закарпаття, яке подарувало українському футболу багатьох талановитих виконавців у ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Я виховувався в інтернаті закритого типу. Щось на кшталт Суворовського училища. Для того, щоб вийти в місто, потрібно було отримати дозвіл у директора школи. Навіть вихователь чи класний керівник не могли видати такого документа. Я мав право виходити на тренування у ДЮСШ, де займався футболом. Я був самоучкою — у школі мав спеціальне місце, де ховав свій чорний м’яч з пухирцями. Поруч зі школою був стадіон від клубу юних піонерів, і там я зранку до ночі тренувався. ...Мене спочатку запросили у волейбольну команду. Я постійно смикав тренера за руку і запитував: «Коли ви відведете мене у футбольну секцію?». Тренер організував показовий матч, і мене запросили до футбольної секції. Там я провів два роки. У 16-річному віці отримав запрошення від хустського «Авангарду». Згодом була юнацька збірна Закарпаття, а потім мене викликали до збірної України серед школярів, яку тренував Михайло Борисович Корсунський. Ця людина виховала Мунтяна, Каневського, Базилевича і багатьох інших зірок». — про те, що дитинство у Хусті було доволі нешаблонним в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Мав залишитися в Києві і спробувати свої сили у команді Віктора Маслова. Я був молодим, на Закарпатті у мене була дівчина… Не було впевненості, що у столиці все складеться так, як мені цього хотілося. 1964-го я вдруге міг опинитися в «Динамо». На матчі хустського «Авангарду» і мукачівського «Приладу» був присутній мій земляк Михайло Коман. Після гри Коман забрав мене до Києва. У столиці я проходив тестування впродовж двох тижнів. Мій рівень підготовки був заслабкий. Пот­рібен був час. Його дав мені Євген Лемешко. Так, він запросив мене у Хмельницький, а Коман написав рекомендаційного листа. Приїхав до Євгена Пилиповича, який зустрів мене словами: «Виживеш, синку, — гратимеш. Маєш два місяці». За два місяці я вже був гравцем основи». — про те, що повернувся зі спартакіади, але гравцем «Динамо» не став у ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Так, з 1964-го по 1967-й я грав у Хмельницькому. На поєдинок «Волинь» — «Динамо» зі Львова приїхав тренер «Карпат» Василь Васильєв і адміністратор клубу, які запросили мене в свою команду. На той час Євген Лемешко вже очолював «Карпати». Він мав певний список людей, яких хотів бачити у новосформованій команді: Сиров, Лихачов, Лупол, я. З Хмельницького вже до Львова приїхали Булгаков і Турпак. Запропонували мені двокімнатну квартиру, холодильник, меб­лі — з вимогою, щоб я залишився. Я все одно обрав Львів. Приїхав туди, а Лемешка в команді вже не було. Євген Пилипович дізнався, що за його спиною домовляються з Сергієм Шапошниковим, зібрав речі і поїхав додому». — про те, що в хмельницькому «Динамо» провів чотири сезони та пішов на підвищення у «Карпати» в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Однозначно — Юрій Басалик. Кращого футболіста в команді за всі часи ніколи не було і не буде. Людина прокидала м’яч повз суперника і оббігала його по бігових доріжках. Лише Басалик міг стегном вибивати м’яч сотню разів. Швидкість шалена… Крім того, Юрій мав багато інших чеснот. Він був беззаперечним авторитетом в колективі. Якщо у партійного керівництва пот­рібно було вибити гроші для команди, то справлявся з цим завданням відмінно саме Басалик. Юрій мав шалений вплив на директора заводу «Електрон» Степана Остаповича Петровського, що опікувався командою. Я ж вирішував питання завдяки знайомствам із секретарем обкому, головою облпрофради...» — про те, хто був лідером роздягальні «Карпат» 1968 року в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«...Хоча я товаришував із усіма. Однак найбільшою бідою в нашій команді була заздрість. Успіхи на полі, наявність квартири, меблів у помешканні — все це боляче чіпляло заздрісників. Завжди є люди, які стараються знайти негатив і зробити шкоду. Закарпатського товариства не було. Була група, в яку входив я, Булгаков, Габовда, Турпак, Сиров і більшість людей, які прийшли 1967-го. Футболісти часто визначали склад на гру. Можна було вплинути на Васильєва, Юста, Мікльоша… Бувало таке, що футболісти писали стартову одинадцятку, а тренери прислухалися». — про , що «Карпати» ваших часів — команда кланів у ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Пік настав на початку 1970-х, коли ми вийшли у вищу лігу. Ми чудово один одного розуміли, незважаючи на угруповання. У грі ніхто ніколи не міг на партнера нагримати без причини. Були, звичайно, авторитети. Наприклад, Петро Данильчук — фантастичний футболіст. Мав непростий характер, але був справедливим. Я добре знав його дружину, яка походила з легендарного роду Думанських». — про те, що із кожним роком «Карпати» ставали сильнішими: 1968-го львівська команда здобула приз журналу «Старт» за кращу різницю м’ячів (+46), наступного року виграла Кубок СРСР, 1971-го в ранзі новачка «вишки» здолала київське «Динамо», а 1976-го двічі фінішувала четвертою в Союзі в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Лазуркевич був майстром своєї справи. Робив із пресованої шкіри ромбоподібні шипи для бутсів. До взуття він прибивав їх спеціальними цвяхами, які потім обрізалися. От на такому ми і гасали. На рік нам видавали одну пару бутсів. Коли я грав у Хмельницькому, то м’ячі дуже намокали і боляче били по голові. Коли граєш під час дощу, то починається найцікавіше. Тоді ж не було спеціальної плівки, яка захищала від вологи. Що ми робили? За день до гри чи навіть у день матчу брали дротяні щітки і повністю обдирали фарбу з м’яча, а тоді покривали водонепроникним лаком. Одяг замовляли на Львівській трикотажній фабриці. «Карпати» мали спецзамовлення — на фаб­риці для нас було розроблено власні лекала. Коли я згодом став директором карпатської СДЮСШОР, то я навів контакти з керівником підприємства і започаткував співпрацю. Наша школа одягалася найкраще». — про амуніцію рубежу 1970-1980-х рр. в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Ні, майже не спав… Дві-три години, напевно. Кожен з нас розумів — до фіналу можемо більше ніколи не дійти. Маємо вмерти, але перемогти. Ніколи цього не забуду. Мешкали ми в московському готелі «Росія». Прилітаємо зі Львова на Ан-10, виходимо й бачимо гравців ростовського СКА, які після сніданку вийшли покурити. Тоді ж ховалися всі… Йдемо ми з портфельчиками, клас «Б», тобто друга ліга, в бідному одязі, й тут фраза: «Дєрєвня прієхала». «Нічого, хлопці, ми вам покажемо…» — відповідаємо. Після перемоги відео з нами крутили навіть на першому каналі союзного телебачення». — про фінал на «Лужниках», як найважливіший матч у житті та зустріч із футболістами ростовського СКА напередодні вирішального поєдинку в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Випили ми з Кубка шампанського й кожен пішов до свого номера. О четвертій ранку ми зібралися, сіли на таксі й поїхали в аеропорт Внуково. Зустрічаємо там трійцю суддів: Карло Круашвілі, Тофік Бахрамов і Еуген Хярмс. Подякували їм, поспілкувалися й полетіли додому. Уяви собі, які то були відносини. Арбітри не ховалися ні від кого! Це було по-людськи». — про те, що після фіналу була безсонна ніч в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Ще б пак! Це шалене натхнення для всіх нас. Уяви собі, цілий сектор зі Львова на «Лужниках»! Не знаю, як ті люди туди добиралися. Як можна було їх підвести? Коли ми прилетіли до Львова, я бачив, як старенькі жінки на балконах плакали. Дорогою з аеропорту всі вулиці були заповнені людьми, для них це була небувала радість і гордість. Ми їхали в автобусі, до нас підсіли кілька журналістів і родичів. Попереду дуже повільно рухалася вантажівка, заповнена квітами, на які встановили трофей. Їхали вулицею Любінською аж до центра. Усі бічні вулички були перекриті людьми і машинами. На вулиці Героїв УПА, яка тоді носила ім’я Тургенєва, ми почали виходити. Поруч було багато таксистів, які пропонували безкоштовний проїзд в будь-яку частину міста. Після обіду на нас чекала зустріч в обкомі партії». — про те, що духовним славнем «Карпат» після того фіналу стала «Черемшина» в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Окрім медалі і Кубка, завод «Електрон» обдарував нас матеріальними благами вартістю 350 ­рублів. Давали, наприклад, спортивний одяг. Обласна рада профспілок видала премію. Загалом заплатили по 500–600 рублів. Решту повинні були отримати в турне — «Карпати» мали їздити з показовими матчами Україною». — про нагороди за виграний Кубок СРСР в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Алмати, Фрунзе, Хабаровськ, Казань… То були настільки виснажливі поїздки… Врахуй, що аеропорти тоді не були належним чином облаштовані. Нерідко доводилося спати в Москві в аеропорту прямо на підлозі. Наприклад, адміністратор готелю не замовив, летимо зі Львова через Москву. Маємо ще зайвих 6–7 годин перед вильотом у Хабаровськ. Нічого не залишається, як спати в ящиках. Зате з виїзду привозимо нічию, а нас в аеропорту вдома з керівництва клубу ніхто не зустрічає. Це звичні речі в такій ситуації. Начальник команди Карло Мікльош поїхав на риболовлю, преміальні за гру не отримали. Так відбувся перший заколот у «Карпатах». Приїхали в Брюховичі й відмовилися від подальших тренувань. Ситуацію врегулював директор стадіону «Дружба» Віктор Аржаков. До речі, перед фіналом Кубка СРСР він організував нам реабілітаційний центр, при чому, безпосередньо на стадіоні». — про те, що вихід у першу лігу був для гравців «Карпат» корисним із туристичної точки зору в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Я казав тренерам: «Віддаю свою зарплату, тільки б не летіти на Кубу». Уяви собі — 14 годин в польоті. І вирушали лише з Шереметьєво. Проблеми в дорозі можна було компенсувати. Для нас та поїздка була хорошою нагодою «побізнесувати» — хтось цигарки продавав, хтось ще якісь блага. Відпочили на Кубі гарно — фантастичні готелі й загалом класні умови нам створили на Карибському морі. Кубинці отримали хороший спадок від американців. Із недоліків — перебір морепродуктів. Пригадую, якоїсь миті не могли вже дивитися на місцеві страви — нам хотілося м’яса». — про те, що на початку 1970-х років «Карпати» двічі вирушали на Кубу в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Ми змушені були туди їхати, оскільки поїздка відбувалася по лінії ЦК ВЛКСМ. Її запланували наперед. Наше керівництво просило, щоб нас відправляли не лише в Польщу чи Угорщину. От нас і відправили. Були в посольстві на прийомі, зіграли кілька матчів у тяжких умовах. Коли починалася злива, то м’яч не котився, а плавав. При тому, що людей на стадіоні збиралося по 70 тисяч. Усі з парасольками і слухняно чекають на початок матчу ще за годину до гри. ...Рівень, звичайно, не той. Цікаво було проти них грати з іншої причини. Корейці — невисокі на зріст. Я пішов у підкат і зовсім не чекав того, що сталося потім. Підкотився під корейця і здійняв його в повітря. Спочатку в тій воді навіть не бачив суперника. Екстремальним був наш футбол у КНДР.». — про поїздку до КНДР в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Легендарного стадіону «Раздан» ще не було, тож ми провели свою дебютну гру на іншому єреванському стадіоні, що називався «Спартак». Ця арена не мала високих трибун, а складалася з невеликих перегородок. «Арарат» ще не був таким популярним, людей на стадіоні було не так багато. Але й тієї кількості вболівальників, а їх було майже тисяч 25, виявилося достатньо. Скандал спровокували два пенальті, які призначив московський арбітр у ворота наших суперників. Обидва пенальті — абсолютно по ділу. Було помітно, що суддя не «прихоплений» вірменами. Перший одинадцятиметровий Ігор Кульчицький реалізував, а от перед другим сталася сутичка. Майбутній гравець збірної СРСР Аркадій Андреасян сказав Кульчику: «Якщо ти заб’єш, то нас усіх тут повирізають, як баранів». Ігор не зупиняється і йде. Тут хтось із гравців «Арарату» підбігає і як вмастить в обличчя! Уболівальники майже на полі, поруч з бар’єром, напруга шалена. У зубах тримають ножі-фінки й лише спостерігають. Замість Кульчицького битиме Тарас Шулятицький. Підходить і ледь пробиває. М’яч поволі докочується до воріт і влучає у штангу. ...Та нас би там всіх прибили! Гра закінчилася, стадіон оточили. Ми ще якось зайшли в роздягальню. Чуємо натовп кричить: «Суддя — п..!». Сіли прямо під вікнами, бо навпроти було небезпечно. У роздягальню летіло каміння від здичавілих вірменів. Години дві, поки міліція й армія не втихомирили натовп. Приїхали ми в готель «Ані», але від вечері відмовилися. Вийшли на балкони і спостерігаємо з хлопцями. Люди й далі гукають гасло про суддю, яке ми вище згадували. Наступного дня їхали в аеропорт. Міліції нагнали дуже багато. Та то був жах! Не можу передати, як було страшно. Уяви собі, якби Тарас той м’яч забив». — про те, що свій перший матч у вищій союзній лізі «Карпати» зіграли в квітні 1971-го року внічию (1:1) проти «Арарату», але матч завершився побоїщем, підсумком якого стало звільнення кількох чиновників органів внутрішніх­ справ у ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Москвичі також валилися, тому ми їх обіграли без великих проблем. Хоча у «Спартаку» завжди був порядок. Чи Бєсков тренував, чи Симонян… При команді завжди брати Старостіни були. «Спартак» мені асоціювався з їхнім нападником Валерієм Рейнгольдом. Не футболіст, а ракета! До Львова в ті часи приїжджали дуже сильні команди. Кожен матч викликав шалений інтерес, тому стадіон завжди був заповнений. Придбати квиток — велика проблема. Чого лише вартувало тбіліське «Динамо»». — про те, що 1972-го «Карпати» добряче «сипалися», другий сезон у «вишці» не вдавався, але вдалося обіграти московський «Спартак» на виїзді з рахунком 3:1 в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Якоїсь миті починаєш відчувати, що час настав. Одного разу сидимо на стадіоні перед початком сезону 1977-го року. Поруч Думанський, Баль, Саулевич — одна молодь… Глянув на них і вирішив, що досить із мене. На той момент я почав працювати в іншому напрямі — бачив себе на посаді функціонера. У 32 закінчив, а наступного року став директором школи ФК «Карпати», де пропрацював 11 років. У травні 1977-го під час домашнього матчу з «Чорноморцем» відбулася церемонія прощання. Свою футболку з номером «2» на спині передав Олегу Родіну. На поле не виходив, спостерігав за грою з трибун». — про те, що матч із «Зенітом» 1976-го року став для вас останнім у футболці «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)

«Коли я прийшов, то у школі було чотири штатні одиниці. Коли залишав посаду, їх було 18. Ми мали своє окреме приміщення. У мене було налагоджено достатньо зв’язків. Потрібна комусь із талановитих хлопців золота медаль, — я приходив в управління освіти й все організовував. 1987-го я залишив футбол і перейшов у бізнесові справи. Починав їх із нуля — в нас не було навіть кабінету, лише прокурений балкон. Із часом удалося започаткувати багато підприємств і запустити власну справу. Я добре знав В’ячеслава Колоскова, набрав ваги у футбольному світі, працював на благо «Карпат» і Львова. Не всім це подобалося. Розпочалися анонімки, наклепи, заздрість. Я не хотів бути залежним від когось. На той момент було безліч роботи — 530 дітей, контактував із кожним батьком, хотів усюди встигнути. Хлопчаків годували за рахунок наших коштів, з батьків грошей на брали. Одягали дітей, преміювали працівників… У певний момент вирішив, що настав час прощатися з футболом. І жодного разу не пошкодував». — про те, як керував у СДЮСШОР «Карпати» в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Іван ГЕРЕГ: «Склад «Карпат» на фінал Кубка СРСР визначали самі футболісти» Один із кращих правих захисників у історії «Карпат» в ексклюзивному інтерв’ю «УФ» розповів про своє захоплююче минуле (16 серпня 2016 року)