Георгі Іванов Пеєв (болг.Георги Иванов Пеев, * 11 березня 1979, Софія, Болгарія) — болгарський футболіст, півзахисник. Відомий виступами за київське «Динамо», російський «Амкар» з Пермі та збірну Болгарії.
«Здогадуюсь. Перед останнім поєдинком нашої збірної на чемпіонаті Європи я сказав Пламену Маркову, який очолював тоді команду, що не діятиму на позиції захисника, оскільки вже грав в обороні, і досвід виявився невдалим. Загалом зізнався, що не зможу допомогти команді в цьому амплуа». — про те, чому тренер збірної Болгарії Христо Стоїчков не викликав до лав збірної в інтерв'ю газеті "Команда" Георгій Пеєв: “Здогадуюсь, чому Стоїчков не дзвонить” (9 вересня 2004 року)
«Я не назвав би це конфліктом. У нас відбулася нормальна розмова. А вже після цього болгарська преса роздмухала скандал. До речі, при тій розмові був присутній і Стоїчков.
Нехай викликає когось вважає за потрібне. Стоїчков головний у команді, тому рішення залишається за ним. Моя справа – тримати себе в тонусі та бути готовим у будь-який момент допомогти національній збірній». — про конфлікт із керівництвом збірної Болгарії в інтерв'ю газеті "Команда" Георгій Пеєв: “Здогадуюсь, чому Стоїчков не дзвонить” (9 вересня 2004 року)
«Чудові. У мене з усіма партнерами по команді чудові стосунки. А з Олегом ми часто на тренуваннях працюємо в парі і по ногах не б'ємо один одного». — про стосунки з головним конкурентом за місце в основному складі "Динамо" – Олегом Гусєвим в інтерв'ю газеті "Команда" Георгій Пеєв: “Здогадуюсь, чому Стоїчков не дзвонить” (9 вересня 2004 року)
«Не хотілося б поширюватися на цю тему, оскільки останні чотири місяці були найважчими у моїй футбольній кар'єрі.
Так, настрій у мене гарний, бачу, що я потрібний команді. Кожен футболіст горить бажанням бути серед перших одинадцяти. У кожній грі та на тренуванні я намагаюся довести своє право на місце в "основі"». — про те, чому тільки з приходом Йожефа Сабо став частіше потрапляти до основного складу "Динамо" в інтерв'ю газеті "Команда" Георгій Пеєв: “Здогадуюсь, чому Стоїчков не дзвонить” (9 вересня 2004 року)
«Мені дуже подобається у Києві, і якби не ті проблеми, які мені довелося випробувати, у мене й на думці не було б йти в інший клуб! Розумію, коли не зіграв одну-дві гри, але коли чотири місяці практично не виходиш на поле... Скажіть, хто б на моєму місці не захотів змінити команду?
Я просто хотів грати у футбол. Отримувати хорошу зарплату, але при цьому гріти лаву – це не для мене». — про те, чому хотів залишити "Динамо" в інтерв'ю газеті "Команда" Георгій Пеєв: “Здогадуюсь, чому Стоїчков не дзвонить” (9 вересня 2004 року)
«Я про це не думав, але я був третім або четвертим іноземцем в історії «Динамо». І мій трансфер став другим за сумою в історії клубу на той момент. Найбільше я пишаюся тим, що саме Лобановський наполіг на моєму переході.
Насправді, я не був упевнений, у якому клубі я опинюся, і був момент, коли я навіть не хотів переходити в «Динамо», тому що мені розповідали про інтерес від клубів Німеччини та Англії. Як будь-який молодий футболіст, я віддавав перевагу Західній Європі. Але багато чого всередині мене змінилося, коли я приїхав на базу «Динамо», коли я вперше побував на матчі команди, коли побачив, скільки вболівальників прийшло на стадіон і скільки з них прийшли, зокрема, заради автографів. Я вже тоді відчути себе великою зіркою.
А незадовго до цього «Динамо» обіграло «Барселону» в Лігу чемпіонів із загальним рахунком 7:0 у двох матчах, що було чимось неймовірним. І зробило це і з тими ж гравцями, які були в команді, коли я прийшов, за винятком лише двох.
«Перш за все, Лобановський — чудовий психолог. Так, ми рідко бачили його усміхненим, але він завжди спокійно розмовляв із гравцями, викликаючи їх на окремі розмови.
Він так майстерно підтримував тиск, що жодна із зірок, які обігравали «Барселону» та інші великі команди, не наважувалася сказати хоч слово за його спиною, щоб не погодитися з тим, що він нам говорив. Він також вселяв у кожного гравця величезну впевненість у тому, що ми кращі за суперника». — про постать Валерія Лобановського в інтерв'ю болгарському проєктові на YouTube «Моя історія» Георгій Пеєв: «Найбільше я пишаюся тим, що саме Лобановський наполіг на моєму переході в «Динамо» (15 жовтня 2025 року)
«Мені він сподобався через дату мого народження [11 березня 1979 року]. А ще в Україні провели паралель між мною та Олегом Блохіним — і за моєю грою, і за схожістю в зовнішності. Це було для мене великим компліментом. Коли я дивився його фотографії та порівнював їх із моїми, то доходив висновку, що ми справді дуже схожі.
«Після виступу у складі збірної Болгарії на Євро-2004 на мене вийшов директор лондонського «Арсеналу» і зробив конкретну пропозицію від клубу. І він навіть сказав, що Арсен Венгер особисто в мені зацікавлений. Тоді «Динамо» запитувало за мій трансфер 10 млн доларів, а «Арсенал» був готовий заплатити 7 млн доларів. Тому я тоді сказав представнику «Арсеналу», що готовий на перехід у такий великий клуб, але не моя справа втручатися у справи керівництва «Динамо».
У підсумку, нічого не сталося. Але я вже не хотів продовжувати контракт із «Динамо», тому що знав, що до мене є інтерес у Європі. Тому що я зіграв дуже сильні матчі. «Динамо» запропонувало мені підписати новий контракт, але я відмовився.
Ну а мій кінець у «Динамо» почався після бійки на тренуванні. Зчепилися хорват Леко і бразильський легіонер. Я просто пішов їх розбороняти. Схопив бразильця і відтягнув його вбік. А він у відповідь теж почав мене штовхати, ну і я відповів. Потім усе продовжилося вже на землі. Тож так, це була саме бійка. Тодішній головний тренер «Динамо» Йожеф Сабо вийшов із себе і вигнав мене з тренування. А потім мене навіть оштрафували. Хоча всі гравці стали на мій бік.
Наступного дня бразилець чекав мене у своїй машині й напав на мене. Я йшов, почув кроки ззаду, обертаюся, а він летить мені назустріч, намагаючись вдарити ногою. Друга бійка.
Президент клубу просив мене не реагувати, не мстити йому, але потім Сабо нас із бразильцем викликав до себе. Насамперед тренер мене вилаяв, захищаючи бразильця, і я йому сказав, що він ідіот і що я не прийму те, як він чинить щодо мене. Після цього я пішов, грюкнувши дверима.
І на цьому все закінчилося. Бразильця вивели зі складу, я грав, але як раніше вже не було. Мене то виводили зі складу, то повертали. А потім віддали в оренду «Дніпру», під керівництво чудового футболіста, тренера і людини Олега Протасова.
Я відіграв там усі матчі до кінця сезону. А потім... Варіантів уже не було — англійські команди, Греція, Данія, але знову ж таки в оренду. А я більше нікуди не хотів їхати в оренду. Єдиним клубом, який погодився заплатити за мій трансфер, був «Амкар»». — про те, як і коли з’явився варіант із переходом до лондонського «Арсеналу», а опинився в "Динамо", а потім у "Амкарі" в інтерв'ю болгарському проєктові на YouTube «Моя історія» Георгій Пеєв: «Найбільше я пишаюся тим, що саме Лобановський наполіг на моєму переході в «Динамо» (15 жовтня 2025 року)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
