Генеалогія
Генеалóгія (дав.-гр. γενεαλογία — «родовід», що дослівно перекладається як: дав.-гр. γενεά — «сім'я», дав.-гр. λόγος — «наука»[1]) — родознавство, допоміжна історична дисципліна[1][2], що вивчає походження та родинні зв'язки осіб[1], родовід якоїсь людини, історію родів[1][2] і сімей[3]. Для вивчення родоводу використовують усні перекази, історичні записи, генеалогічний аналіз та інші джерела, які можуть підтвердити родинну спорідненість та виявити родовід членів сім'ї. Результати генеалогічних досліджень відображаються у графіках або за допомогою розписів. Пов'язана з такими суміжними науками, як геральдика, дипломатика, краєзнавство, євгеніка, історія та інші[2].
Цитати
[ред.]Генеалогія — це одна з найдавніших історичних дисциплін, що вивчає як походження родів, так і окремих осіб, родинні зв’язки, історію сімей різного соціального походження. Виникає вона з потреби підтвердження родинних стосунків щодо майнових питань, наприклад, задля отримання спадку або станових привілеїв, а також для підтвердження дворянського походження[4]. — З книжки «А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?» |
|||||
| — Анна Ніколаєва |
Примітки
[ред.]- ↑ а б в г Мельничук О. С., Словник іншомовних слів, УРЕ, м. Київ, 1985 р. — С.180
- ↑ а б в стор. 359, том 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк, Львів: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3 (укр.)
- ↑ Т. Недосєкіна. Український родовід як джерело вивчення історії України. Посібник із складання родоводу для вчителів, школярів та початківців. — Дніпропетровськ: Видавничий центр ДОУНБ, 2010. — С. 4.
- ↑ «Все так само, як і в нас із вами сьогодні»: 5 цитат із книжки Анни Ніколаєвої «А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?»
