Гатауллін Ірек Фархатович
| Гатауллін Ірек Фархатович | |
Ірек Фархатович (Ігор Федорович) Гатауллін (25 січня 1953, Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР) — радянський футболіст та український футбольний функціонер татарського походження. Виступав, зокрема за «Локомотив» (Вінниця), «Рубін» (Казань), «Зоря» (Ворошиловград), «Кривбас» (Кривий Ріг) і «Суднобудівник» (Миколаїв). Голова Вінницької обласної федерації футболу, голова Всеукраїнської профспілки «Футбол України». Член президії Федерації Футболу України. Заслужений тренер України (1997), заслужений працівник фізичної культури та спорту України (2002).
Цитати
[ред.]«Так сталося, що в 1988 році я приступив до роботи начальником ФК Нива. Коли в 1991 році Україна стала незалежною, в футбольному господарстві практично не залишилося фінансування державними коштами (невелике було лише в деяких клубах). Тоді почали створюватися госпрозрахункові футбольні клуби. |
«...Об’єднати провідні підприємства задля підтримки футбольного клубу – це було політичним рішенням і проханням керівника області. Тому що це був престиж Вінниччини. Але найголовніше — всі прагнули зберегти славні традиції місцевого футболу, започаткованому ще у 1958 році. Тому деяких керівників не доводилося просити, а вони самі пропонували свою допомогу. Наприклад, Сергій Єгоян, який був палким прихильником футболу». — про те, за рахунок чого вдалося залучити до підтримки ФК низку провідних підприємств регіону в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Ігор Гатауллін – про дивну історію з отруєнням Шахтаря: «Президент ФФУ зібрав нас із Сафіулліним і суддями» (10 січня 2025 року) |
«Починаючи із 1990 року, у Ниві не було селекційного відділу. Цією роботою займався я, як начальник команди. У мене були такі можливості. Приміром, я запросив до Ниви кількох непоганих гравців зі СКА (Київ), які згодом стали футболістами національної збірної. Першим із них був Сергій Попов. Далі – Олександр Горшков, Олег Надуда. Із Хмельницького я привіз Віталія Косовського. |
«В 1994-95 роках наш клуб активно працював щодо залучення фінансування. Тоді до цього процесу залучився Вінницький міський голова Дмитро Дворкіс. У 1994 році був запрошений на посаду головного тренера досвідчений фахівець Сергій Морозов. Сергій Юрійович приїхав до Вінниці і почав плідно працювати. І ось, за 1,5 роки, була створена потужна команда, яка й вийшла до фіналу Кубку України». — про золотий сезон 1996 року Ниви в ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Ігор Гатауллін – про дивну історію з отруєнням Шахтаря: «Президент ФФУ зібрав нас із Сафіулліним і суддями» (10 січня 2025 року) |
«Це була дуже дивна історія. В день матчу мені зателефонували і сказали, що гравці Шахтаря, які мешкали у вінницькому готелі «Південний Буг», поїхали здавати аналізи до інфекційної лікарні. Сказали, що в них отруєння. Така була ситуація. |
«Думаю, що на наш успіх тодішній Президент України Леонід Кучма відреагував без особливих емоцій. А Валерій Пустовойтенко, який тоді був президентом Федерації футболу України, нам побажав подальших успіхів. Він також надав нам спонсора, який дещо допоміг – і фінансово, і формою, і м’ячами. Хто це саме був, я не можу говорити. Але це був потужний партнер». — про те, як керівництво України (президент Кучма, прем’єр і глава федерації Пустовойтенко та інші) сприйняли цей прорив Ниви до єврокубків у ексклюзивному інтерв’ю сайту «Український футбол» Ігор Гатауллін – про дивну історію з отруєнням Шахтаря: «Президент ФФУ зібрав нас із Сафіулліним і суддями» (10 січня 2025 року) |
«В 1996 році Петро Порошенко не мав жодного відношення до Ниви. А ось у 1998 році, коли він балотувався у народні депутати і пройшов по вінницькому округу, кілька разів допоміг нашій команді, як спонсор. |
«Футбол — він багатовекторний. І обласний не є виключенням. Тому намагаюся розвивати його в різних напрямках. |
«Профспілка «Футбол України» чимало допомагає під час війни. Особливо переміщеним з інших регіонів жіночим командам, у яких скромні фінансові можливості. Приміром, колективам Маріуполя і Херсона. |
Примітки
[ред.]
