Гаррієт Тейлор-Мілль

Гаррієт Тейлор-Мілль

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Гаррієт Гарді Тейлор-Мілль (англ. Harriet Hardy Taylor Mill) (жовтень 1807, Лондон — 3 листопада|1858 р., Авіньйон) — англійська феміністка, філософиня, співавторка і дружина економіста і філософа Джона Стюарта Мілля.

Цитати

Визволення жінок

The Enfranchisement of Women, 1851

Їхні [США] демократичні інститути явно ґрунтуються на вродженому праві кожної людини на голос в уряді. […] Нам складно уявити, як якийсь американський демократ ухиляється від сили цих фраз [Декларації незалежності] нечесними чи невігласькими відмовками, що слово люди в документі позначає не всіх людей, а лише одну стать, що життя, свобода й прагнення щастя - невідчужувані права лише однієї частини людського виду […] Цю суперечність між законом і практикою неможливо виправдати. Американці порушили свої фундаментальні політичні максими в кричущому випадку з неґрами*. З цього вони вчаться визнавати ганьбу. — *мова оригіналу

Відмінність статі така ж випадкова, як і відмінність кольору, і зовсім не важить у питаннях урядування.

Чартист, який відмовляє жінкам у виборчому праві, є чартистом тільки тому, що він не лорд. Він той вирівнювач, який зрівняв би все лише до свого рівня.

Аксіома англійської свободи: оподаткування й представництво мають іти пліч-о-пліч. Навіть якщо закон віддає все майно жінки її чоловікові, багато незаміжних жінок усе ще сплачує податки. Одна з фундаментальних доктрин британської конституції: усіх людей мають судити рівні їм. Але жінок, що підпадають під суд, судять судді-чоловіки й присяжні-чоловіки. Закон надає іноземцям право вимагати, щоб у складі присяжних була половина таких же іноземців, але не жінкам.

Понад три четвертих населення світу відповіддю «так було завжди» досі закривають усі дискуссії.

Нескладно зрозуміти, чому поневолення жінок стало звичним. Не треба іншого пояснення, окрім фізичної сили. — «Те, що фізично слабші мали бути юридично підлеглими, цілком відповідає способу управління у світі. Ще зовсім нещодавно право фізичної сили було загальним законом людських справ. […] Загарбницькі війни припинилися тільки з початком демократичних революцій.» (там само)

Бути рівними означало бути ворогами. Дві людини навряд чи могли б співпрацювати або товаришувати, якби закон не призначав одну з них вищою за інших. Людство переросло цей стан і в усьому тепер схильне робити справедливу рівність загальним принципом людських відносин замість панування найсильніших.

Не варто боятися, що жінки заберуть у чоловіків професії, які тим даються краще за жінок. Кожна людина доведе свої здібності єдиним можливим способом — випробуванням, а світ матиме зиск від застосування найкращих здібностей усіх його мешканців.

Влада чоловіків у шлюбі досягла етапу, якого дійшла королівська влада: ще не ставлять під питання її правомірність, але теоретично і певною мірою практично засуджують свавілля.

Ця позиція [нерівності у шлюбі] однаково псує обох: в одного вона породжує владні гріхи, а другу штовхає до хитрощів. — «Тому що їм [жінкам] відкрито лише непрямі шляхи.» (там само)

Джерела

• Філософині / М. Бакаєв, В. Пугач. — Київ: Видавництво Печери Платона, 2024. — 231 с. — ISBN 978-617-95312-1-7