Перейти до вмісту

Гаррієт Мартіно

Матеріал з Вікіцитат
Гаррієт Мартіно
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Гаррієт Мартіно (англ. Harriet Martineau; 1802—1876) — англійська письменниця, економістка і соціолог; популяризаторка економічної науки за допомогою оповідань, що мали свого часу значний успіх. Опублікувала скорочений виклад позитивної філософії француза Оґюста Конта.

Цитати

[ред.]

Есеї про мистецтво мислення

[ред.]
  •  

Мова далеко не ідеальний спосіб спілкуватися. У нас більше ідей, ніж слів, тож одне слово часто виражає більш ніж одну ідею…[1]

  •  

Мимовільна помилка - це катастрофа. Недбалість до істини - це гірше. Це злочин. Всяка поблажливість і необачність у думці злочинна, коли знаємо, що вони обмежують нашу здібність сприймати божественну істину й руйнують найблагородніший дар ві Бога людині.[2]

  •  

Коли ми уникаємо аргументу, з яким боїмося зіткнутися, коли побіжно звертаємося до теми, яку нам лінь дослідити, коли відганяємо рефлексії, які зобов'язані розглянути, ми вдаємося до чогось гіршого, ніж пересічне уникнення нашого нинішнього обов'язку, — ми стаємо неспроможними дотримуватися майбутніх зобов'язань.[2]

  •  

Найкраща підготовка до майбутнього - розвивати й удосконалювати здібності в теперішньому.[3]

  •  

Якщо мета варта, щоб її прагнути, то треба прагнути якнайкраще.[4]«Привчити ум дотримуватися індуктивного методу в усіх дослідженнях — це перше загальне правило, з якого завжди слід виходити поціновувачам істини.» (там само)

  •  

З того, що іноді один ключ відмикає більш ніж одні двері, не випливає, що він підходить кожному замку. Мудріше терпляче шукати правильний інструмент, ніж силоміць долати труднощі.[5]

Гаррієт Мартіно
  •  

Від способу класифікації суттєво залежить ясність і сила інтелекту. Добре натренований інтелект легко утримуватиме цінні враження й відкидатиме неважливі, тоді як молодий або слабкий ум утримуватиме обидва без розбору, а викривлений пропустить усі варті враження та вхопить лише незначні й непотрібні.[6]

  •  

Найслабші уми впорядковують усі свої враження хронологічно, а найбільш філософські — за принципом причин і наслідків.[7]

  •  

Упорядкований ум - це храм, у якому живе й шанується істина.[8]

  •  

Здобута мудрість буде пропорційна увазі, наданій досвіду.[9]«Єдиний спосіб зробити наш минулий досвід корисним для нас - показати до яких наслідків призведуть певні причини. Якщо не спостерігати пильно й не фіксувати таких досвідів, то життя проходитиме марно.» (там само)

  •  

У наукових пошуках найбільше джерело помилок — схильність плутати тимчасовий і випадковий зв'язок з постійним.[10]

  •  

Коли аргументація ґрунтується на встановлених фактах і сторони обстоюють діаметрально протилежні принципи, то визнаємо ледачим той ум, що погодиться з будь-чим без аналізу, і слабким — який зробить висновок, що кожен диспутант по-своєму правий.[11]

Примітки

[ред.]

Див. також

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Філософині / М. Бакаєв, В. Пугач. — Київ: Видавництво Печери Платона, 2024. — 231 с. — ISBN 978-617-95312-1-7