Всі ми приречені

«Всі ми приречені» (англ. All of Our Demise) — фентезійний роман Аманди Фуді та Чарлі Лінн Герман. Це продовження роману «Всі ми лиходії» і фінал дилогії про магію, владу, суперництво та спробу зламати жорстокий цикл прокляття.

Цитати

Турнір був історією, шаблоном, який упродовж восьми століть існування зміцнювався знову й знову, і щоразу, коли чемпіони сильно відхилялися від цього шаблону, колони давали тріщини. На стороні з іменами чемпіонів уже зяяли три смертельно небезпечні розлами, на відміну від єдиної переможної тріщини Брайоні та Фінлі на протилежній стороні, де коло з семи зірок символізувало Реліквії. Їхнє виживання не залежало від взаємної боротьби — це було змагання з часом, яке вони починали програвати.

Світ спостерігає за тим, чи ти до нього дорівняєшся. Не забувай про це.

Життя, проведене в підготовці до ролі чемпіона, відточило Алістера як лезо, і лише Гендрі бачив у ньому щось більше — щось людське.

Після того, як Ізобель проти її волі проголосили першою з ільвернатської «Смертоносної сімки», її особистість було зведено до висоти підборів, марки косметики та довжини спідниці. Гарна й популярна, з відповідними найвищими оцінками в школі. Улюблениця жовтої преси. Убивча Міс Досконалість.

Їм потрібен гучний заголовок, жорстока історія. Жертва чи переможець. Герой чи лиходій.