Перейти до вмісту

Власне життя

Матеріал з Вікіцитат

«Власне життя» (англ. A Life of One’s Own) — нон-фікшн книжка британської письменниці, журналістки й критикині Джоанни Біґґз, уперше опублікована 2023 року. У ній авторка поєднує автобіографічні роздуми з інтелектуальною біографією низки жінок-авторок — зокрема Вірджинії Вулф, Мері Волстонкрафт, Жорж Санд, Сімони де Бовуар та ін. Твір досліджує питання жіночої творчості, свободи, самореалізації й пошуку власного голосу в літературі та житті.

Цитати

[ред.]
  •  

Мені подобається ідея втрати себе — у цьому й полягає частина приємності від чаркування чи сексу — але, крім цього, вона мене лякає[1].

  •  

Ми не завжди любимо те, що найбільше на нас схоже, і полюбивши щось неждане ми часто змінюємо думку[1].

  •  

Виявити, ким ти є, можна з’ясувавши, ким ти не є. Якщо загубитися в чужому житті на досить тривалий час, можна побачити, чого не вистачає у твоєму — і що можна з цим зробити[1].

  •  

Саме до сторінок ми повертаємося, коли з якихось причин не можемо продовжувати розмову. До чистих сторінок, які завжди чекають і ніколи не відступались[1].

  •  

З’ясувалося, що будь-які кроки, які я ступала до свободи, неминуче пов’язані з компромісами: життя наодинці означає, що вдома нема людини, яка вислухала б про дрібні перемоги впродовж дня, що нема з ким ввечері обговорити новини чи спитати, чи, на їхню думку, варто додати більше солі в заправку до салату. Коли на мене навалюється багато всього, я боюся самотності[1].

Цитати про книжку

[ред.]
  •  

Це майже штамп: безліч книжок, фільмів і серіалів досліджують жіноче визволення, тільки щоб наприкінці наділити героїню чоловіком і дитиною. Читання життів і текстів цих книжок навчило мене раніше незнаного: є багато способів добре робити роботу, жити щасливим життям, і в межах конвенційного устрою це не так поширено, як могло б здаватися. Часом приклади, які я обрала, доводять мене до відчаю, але тоді я міркую: якщо вона змогла, я можу принаймні спробувати. Я ніколи не думала, що зможу стати Сімоною де Бовуар, але я завжди знала, що вона була, і коли я почувалася цілковито розгублено й відчайдушно чіплялася за уламки власного життя, мені вистачало цього знання[1].

  — Джоанна Біґґз

Примітки

[ред.]