Перейти до вмісту

Бажан Микола Платонович

Матеріал з Вікіцитат
Бажан Микола Платонович
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Микола Платонович Бажан (9 жовтня 1904, Кам'янець-Подільський — 23 листопада 1983, Київ) — український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР (з 1951 року), заслужений діяч науки УРСР (з 1966 року), заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (з 1964 року), народний поет Узбецької РСР.

Цитати

[ред.]
  • Дорого зустрічей і тиха путь прощань,
    Людська дорого, — просто стелься,
    Відбивши на холодних рельсах
    Огні ночей і дотики світань!
(Дорога // С. 109–110)
  • І серце в путь мене веде,
    І я не йти — не можу…
(Розмова сердець // С. 339)
  • Іде по європах мара Достоєвського
    І шкрябає пальцем в двоїсті серця.
(Смерть Гамлета)
  • …О жовті черепи, — прикмети межові
    На скорбних перехрестях війн
    Прикмети вірного маршруту —
    Ці жовті черепи зіницями на схід.
    Повз мертву голову забуту
    Йдуть люди в радісний похід…
(Слово о полку // С. 126)
  • Поволі родяться слова нічних нарад —
    Про мсту і смерть шляхетству на Вкраїні
    В холодноярській радяться святині
    Козак, і гречкосій, і збіглий з військ солдат.
(Залізнякова ніч)
  • Столоначальники, убивці, сутенерики,
    Раби раба і служники слуги,
    Сини російської імперської істерики,
    Самодержавної нещадної нудьги,
    Всесвітнє падло і вселюдська гнусь,
    Здихайте у своїй зачиненій конурі!
    Повстала у вогні, в пожежі, в герці й бурі
    Вкраїна інша й інша Русь…
(Розмова сердець // С. 341)

Про Миколу Бажана

[ред.]
  •  

Різні люди по-різному реагували на насильство. Літературознавець Юрій Лавріненко виділив чотири типи «останнього рішення».[1]
«Смертію смерть поправ» – це шлях Миколи Хвильового […] Він не бачив можливості зберегти своє «Я» […] Життя для письменника втратило сенс.
«Шлях на Голгофу» – це доля драматургів Миколи Куліша, Леся Курбаса, письменника-інтелектуала Миколи Зерова та багатьох інших, які не зрадили своїх ідеалів і були знищені системою.
«Гра з дияволом» – таку долю обрали для себе П. Тичина, М. Бажан, Остап Вишня. […]
«Дуля в кишені». Максим Рильський […] радів, коли міг перехитрувати владу. «Я спромігся побудувати доповідь так, що сказав і не сказав про Сталіна…[2]»[3]

  Ірина Рева

Примітки

[ред.]
  1. Лавріненко Ю. Література межової ситуації. – Українська літературна газета. – 1957. – червень. – № 6. – с. 2.
  2. Гриневич В. Неприборкане різноголосся. – С. 413.
  3. Рева І. По той бік…, 2019, с. 64-66

Джерело

[ред.]
  • Бажан, Микола. Вибрані твори: у 2 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 1. — 608 с.
  • Рева Ірина. По той бік себе: соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій - 2-ге вид., перероб. і допов. е-книга play.google.com, безкоштовно. Дата звернення: 2025.12.10. — Київ: К.І.С, 2019. — 271 с. — ISBN 978-617-684-242-2