Людвіг фон Мізес
| Людвіг фон Мізес | |
Людвіґ Едлер фон Мізес (нім. Ludwig Edler von Mises; 1881—1973) — видатний економіст, історик та філософ, який народився у Львові. Один із лідерів Австрійської школи економіки XX століття, інтелектуальний лідер класичного лібералізму, який обґрунтував неможливість економічного розрахунку при соціалізмі та розробив праксеологію — науку про людську діяльність. На честь науковця в Україні щорічно проводяться «Читання Мізеса».
Цитати
[ред.]Про сутність та мету лібералізму
[ред.]Лібералізм не є завершеною доктриною чи усталеною догмою. Навпаки, це застосування науки до суспільного життя людини. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] |
Лібералізм – це прикладна економічна теорія. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 12. |
Вона [доктрина лібералізму] не обіцяє людям щастя й задоволення, а лише якомога повніше задовольняння всіх тих сподівань, які можуть бути задоволені матеріальними речами. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 44. |
Проти дурного, безглуздого, помилкового і злого лібералізм бореться зброєю розуму, а не грубою силою і репресіями. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 100. |
Ліберальну політичну тактику від фашистської відрізняє не відмінність у поглядах на необхідність використовувати силу зброї для опору збройних нападів, а відмінність у фундаментальній оцінці ролі насильства в боротьбі за владу. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] |
Економічне знання неминуче веде до лібералізму. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
[Доктрина] може бути помилковою, навіть якщо жоден сучасник не ставить під її під сумнів. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Про приватну власність
[ред.]Програма лібералізму, якщо її звести до одного слова, мала б звучати так: власність, тобто приватна власність на засоби виробництва. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 60. |
Єдиною дієвою системою людської співпраці в суспільстві, заснованому на поділі праці, є приватна власність на засоби виробництва. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 60. |
Приватна власність створює для індивіда сферу, в якій він вільний від держави. Вона обмежує дію авторитарної волі. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 111. |
Про державу, демократія та свободу
[ред.]В уряду, суспільного апарату придушення і стримування немає нічого спільного зі свободою. Суть уряду – заперечення свободи. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 286. |
Політичне поняття свободи індивідуума означає: свобода від поліцейської сваволі. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 265. |
Демократія є такою формою політичного устрою, яка робить можливим пристосування уряду до побажань людей без насильницької боротьби. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 84. |
Демократія не тільки не революційна, але вона завжди прагне виключити революцію. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Істинне значення демократичних форм устрою держави ... - підтримувати мир, уникати насильницьких переворотів. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Демократія - не влада натовпу, і щоб відповідати своїм завданням, парламент повинен включати кращі політичні уми нації. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Представницька демократія не може існувати, якщо значна частина виборців отримує плату від держави. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Бюрократ як виборець більше стурбований отриманням надбавки до платні, ніж збереженням збалансованого бюджету. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Неможливо зробити людей щасливими всупереч їхній волі. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 89. |
Характерною рисою Заходу є прагнення його народів до свободи - мотив, невідомий в країнах Сходу. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Ми можемо визначити свободу як такий стан справ, за якого право вільного вибору індивідів не обмежується державним примусом сильніше, ніж в будь-якому випадку воно обмежується законами праксеології. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Сутність свободи індивідів полягає в можливості відійти від традиційних способів мислення і ведення справ. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Єдине, що дає громадянину всю повноту свободи, яка тільки сумісна з життям в суспільстві, - це ринкова економіка. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Про соціалізм та капіталізм
[ред.]Соціалізм... це – засіб руйнування суспільної співпраці, шлях до бідності та хаосу. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 274. |
Те, що робить соціалізм нездійсненним, так це те, що економічний розрахунок у соціалістичному суспільстві неможливий. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 116. |
Або капіталізм, або соціалізм – середнього шляху не існує. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 124. |
Капіталізм – не просто масове виробництво, а масове виробництво для задоволення потреб мас. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 278. |
Твердження про те, що інтереси всіх пролетарів вимагають заміни капіталізму соціалізмом, є довільним постулатом Маркса. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Як би ми не оцінювали її корисності або можливості бути реалізованим, слід визнати, що ідея соціалізму в один і той же час і грандіозна, і проста... Можна сказати, що це одне з найбільш вибагливих творінь людського духу. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Гроші та інфляція
[ред.]Саме інфляція є справжнім опіумом для народу, що поставляється йому антикапіталістично налаштованими партіями і урядами. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[3] |
Уряд, що проводить політику інфляції, користується невіглаством мас і вводить в оману виборців, замість того, щоб переконувати їх. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[3] |
Золотий стандарт впав не сам собою. Держави заборонили його з тим, щоб відкрити дорогу інфляції. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[3] |
Метою грошової політики має бути недопущення розв'язання урядом інфляції і створення умов, які заохочують кредитну експансію. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Економічна теорія, праксеологія та метод
[ред.]Теорію каталактики необхідно вибудувати на твердому фундаменті загальної теорії людської діяльності - праксеології. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Для людини логіка є єдиним засобом впоратися з проблемами реальної дійсності. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Ніякої кількісної економічної науки не існує. Всі економічні величини, які нам відомі, є даними економічної історії. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[2] |
Економічна наука вивчає не живих людей, а так звану "людина економічна", фантома, який має дуже мало спільного з реальними людьми. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[4] |
Роль ідей, мир та прогрес
[ред.]Остаточний результат боротьби буде вирішений не зброєю, а ідеями. Саме вони, а не зброя, в кінцевому рахунку, перевертають чашу терезів. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 30, 93. |
Не війна, а мир є батьком усіх речей. Єдине, що дозволяє людству розвиватися... це соціальна взаємодія. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 65. |
Усе, чим є людина і що робить її вищою за тварин, вона зобов'язана своєму розуму. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 47. |
Розкіш сьогодні — це те, що завтра буде здаватись предметом першої необхідності. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[1] — с. 75. |
Про фашизм
[ред.]Не можна заперечувати того, що фашизм і близькі до нього рухи, спрямовані на встановлення диктатур, сповнені найкращих намірів, і їх інтервенція в даний момент врятувала Європейську цивілізацію... Але фашизм був тимчасовим надзвичайним засобом. Розцінювати його як щось більше було б фатальною помилкою. |
|||||
| — Людвіг фон Мізес[5] |
Примітки
[ред.]- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Мізес, Людвіг фон. Лібералізм у класичній традиції: а також статті Роль доктрин в історії людства, Ідея свободи народилася на Заході, Свобода і власність / Людвіг фон Мізес. — К. : ТОВ «Велл Букс» | «Well Books» LLC, 2024. — 304 с. — ISBN 978-617-8264-09-3. — с. 43.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Mises, L. v. Human Action: A Treatise on Economics. — Auburn, Ala. : Ludwig von Mises Institute, 1998.
- ↑ а б в Mises, L. v. Human Action: A Treatise on Economics. — Auburn, Ala. : Ludwig von Mises Institute, 1998. — с. 423.
- ↑ Mises, L. v. The Ultimate Foundation of Economic Science: An Essay on Method. — Princeton, N.J. : Van Nostrand, 1962.
- ↑ Mises, L. v. Liberalism. — San Francisco : Cobden Press, 1985. — с. 48-51.
