Виногродська Лариса Іванівна

Лариса Виногродська

Стаття у Вікіпедії

Лариса Іванівна Виногродська (нар. 5 лютого 1947, Комсомольськ-на-Амурі) — українська вчена-археологиня, кандидатка історичних наук (1993).

Цитати

Під час зняття тиньку у кладці на висоті 20 сантиметрів від сучасної підлоги ми зафіксували прошарок щільного сірого ґрунту до двох сантиметрів завтовшки. Це свідчить про зупинення будівельних робіт на певний час і їхнє пізніше відновлення. Імовірно, гетьман будував церкву на фундаменті оборонної вежі замку з підземними приміщеннями. Цю вежу почав зводити шляхтич Данило Чаплинський, котрий кількома роками раніше відібрав маєток у Хмельницького. Завдяки шурфуванню на майданчику між сходинками з хору до горища під цеглою підлоги знайшли засипку будівельного сміття. Це вказує на існування сходів до горища або на колодязь. На жаль, дослідження не вдалося продовжити через брак коштів. — Про пошуки могили Богдана Хмельницького у Суботові

Після розвалу СРСР і здобуття Україною незалежності почалося піднесення національної самосвідомості. Регіональні музеї активно розробляли історичну тематику, яка до цього перебувала під неформальною забороною. Краєзнавчий музей Хмельницької області вирішив локалізувати місце однієї з видатних битв Національно-визвольної війни. По допомогу звернулися до Інституту археології, де я працювала у відділі давньоруської та середньовічної археології. Так вийшло, що всі наші співробітники займалися давньоруським періодом. Я ж писала дисертацію по кахлях, проводила розвідки біля Канівського водосховища, де шукала легендарний Трахтемирівський козацький монастир. Варто зауважити, що тоді археологічними вважалися матеріали до першої половини XIII століття. Все пізніше відносили до етнографії.

Спеціальний георадар показує аномалії у спорудах, де можуть розташовувати порожнини. Ми просканували стіни та підлогу церкви святого Іллі, а також територію довкола неї. Вдалося зафіксувати аномалії, що нагадують склеп з двома похованнями, на глибині близько 5 метрів у західній частині храму та на дорозі навпроти дзвіниці. Ще одну аномалію виявили у південно-західному куті будівлі, про неї вже говорили археологи у 2006-му. Втім, зондажі стін у цих місцях не підтвердили наявність порожнин. Ще на початку XX століття було дві башти зі стіною замку, в якому отаборився наш гетьман. — Про пошуки могили Богдана Хмельницького у Суботові

У міжвоєнні роки на ікавських болотах добували торф. З глибини 3–4 метри витягували людські кістки, рештки одягу, металеві речі. Коли вже в радянські часи чистили ставок біля греблі, виявили фрагменти скляного і керамічного посуду. Один селянин відшукав саморобну шаблю з хвилястим лезом — можливо, це був татарський ятаган. Він тією шаблею рубав траву, якою годував худобу. В 1970-х біля греблі виявили людський скелет із наконечником стріли у грудях. Вже у 1980-х, коли копали котлован під новий став, знаходили багато людських кісток і речей. До сьогодні збереглися назви урочищ Богданівка, Бутова, де проходила битва. Височину Бутова, яка підноситься над старою греблею, пов’язують з основним табором Хмельницького.

Ще на початку XX століття залишалося дві башти зі стіною замку, в якому знаходився штаб гетьмана. До 1980-х укріплення повністю розібрали, частину території знищили кар’єром для здобуття каміння. Нам вдалося розкопати стіну з в’їздом і підємним мостом. Знайдено було рештки кераміки, скляних виробів, фрагменти залізних виробів, наконечники стріл ХVІІ-ХVІІІ століття. З північно-західного боку укріплення колись існував глибокий яр, на дні якого текла притока річки Ікви. Зараз яр замулився, річка пересохла. Тільки в дощове літо на дні яру тече невеликий струмок, а з його стінок вимиває людські кістки. Крім цього, було зафіксовано підземний хід, що вів до костьолу.