Емоційне вигорання

Емоційне вигорання

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Синдро́м емоці́йного вигорання (англ. burnout) — емоційне виснаження, втрата мотивації та відповідальності, що зростають з часом. Поняття введене американським психіатром Гербертом Фрейденбергером в 1974 році. Це особливий психічний стан здорових людей, що знаходяться в інтенсивному спілкуванні з клієнтами, пацієнтами, в емоційно навантаженій атмосфері при наданні професійної допомоги. Характеризується виникненням відчуттів емоційної спустошеності та втоми, викликаних провідною діяльністю людини, і поєднує в собі емоційну спустошеність, деперсоналізацію і редукцію професійних досягнень.

Цитати

	Близькість – це більше, ніж фізичний контакт. Нам потрібно переглянути тотальність діджиталізації, аж ніяк не здатної цілком замінити реальну комунікацію. Тут потрібен селективний підхід. Проблематично те, що ми не можемо вже ігнорувати всі ці фішки цифрової епохи, ковід спрацював як каталізатор розвитку цих інструментів, особливо в сфері освіти. Водночас занурення в онлайн із головою веде до вигорання.
	— Паскаль Ґілен, бельгійський соціолог культури, письменник

Психологічне вигоряння

	Зараз люди буквально сходять з розуму з приводу маркетингових та інших стратегій, які мають збільшувати прибуток. Прибуток є самоціллю і ці «перегони» призводять до вигорання. Воно виникає ще й через те, що учасники креативних індустрій часто «стрибають» від проекту до проекту і не мають стабільності. — Робота в креативних індустріях має декілька великих мінусів: вигорання, відсутність стабільності та, якби це не парадоксально звучало, одноманітність проектів.
	— Паскаль Ґілен

	Живучи в Києві, я все частіше стала помічати, що перестаю щиро посміхатися. Але ж я так люблю сміятися. Життя в великому місті має свої принади, але заганяє у щільний графік і відволікає від маленьких простих радостей. Коли мої внутрішні батарейки майже сіли, я їду в село. І там поміж роботи на свіжому повітрі знову повертаю собі бадьорість духу.
	— Наталія Кобізька (нар. 1991), українська акторка

Художня література

	«Яка дивна фраза, — подумав я. — "Перезарядити батарейки". Вигоряння, перезарядження, вигоряння, перезарядження… чому це вважається рухом у позитивному напрямку?». — «Я вирушив у поїздку, щоб угамувати роздратування. Його мені вистачало вдома через роботу, рахунки і, певною мірою, через життя взагалі. […] Це мав бути мій шанс розслабитись і перезарядити батарейки». (там само)
	— Джон П. Стрелекі

Див. також

• Відпочинок

Джерела

• Д.П. Стрелекі. Кафе на краю світу. — Харків: Vivat, 2025. — 128 с. — ISBN 978-966-942-826-4