Перейти до вмісту

Великий Луг

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Великолузькі плавні

Вели́кий Луг — назва місцевості, велетенських річкових плавнів, які існують на лівому березі Дніпра, між Дніпром і його притокою Кінською, а також тягнуться широкою смугою вздовж правого берега від гирла річки Середня Хортиця[1]. Вся ця місцевість належала Запорізькій Січі, з Великим Лугом часто ототожнювали усе Запорожжя. Великий Луг був затоплений водами Каховського водосховища у 1955–1957 роках, за винятком деяких ділянок[2][3]. В результаті підриву Каховської ГЕС 6 червня 2023 року, Великий Луг був вивільнений на поверхню[4].

Цитати

[ред.]
  •  

Великий Луг лежав у серці козацьких земель Війська Запорозького. Він давав козакам усе, що було потрібно для прожиття. Цей благодатний край активно заселявся й освоювався козаками. У найзручніших місцях понад берегами рік, у балках чи байраках вони засновували свої поселення (будуючи зимівники). Зимівник у XVIII ст. був фактично селом, хоча такий статус він діставав тоді, коли у ньому будувалася церква. Дивлячись на маловідомі карти і плани XVIII ст., бачимо, що в останній період існування Запорозького козацтва Великий Луг вкривала ціла мережа поселень.
Після цього можна тільки дивуватися заявам деяких аматорів історії про якесь Дике поле в межах запорозьких володінь, про нібито культуртрегерську роль цариці Катерини II та графа Потьомкіна[5]

  о. Юрій Мицик, Сергій Плохій
  •  

Нижче Хортиці Дніпро широко розливався, вбирав у себе великі й малі річки, сам розгалужувався на вітки (рукави), утворюючи численні острівці. Тут було справжнє царство плавнів, помережених протоками й озерцями. Козаки дуже любили цю місцину, яка тягнулася низинним лівим берегом Дніпра від Хортиці до урочища Паліївщина (навпроти сучасного Нікополя) і називали її Великим Лугом. Великий Луг, як і дніпровські острови, давав козакам надійний притулок від ворогів. Не випадково вони називали його батьком і склали прислів'я «Січ — мати, а Великий Луг — батько, отам треба й умирати». Тепер Великого Лугу практично не існує. У 1954 році після пуску Каховської ГЕС його залили водою рукотворного моря. Великий Луг був у серці козацьких земель які давали все що було потрібне для життя[6].

  — о. Юрій Мицик, Сергій Плохій

Примітки

[ред.]
  1. Великий Луг Запорізький у XIX столітті: карта / Склав О. Власов. — Запоріжжя, 2016.
  2. Моря и внутренние воды (Природа Украинской ССР) / Отв. ред. В. Д. Романенко. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 93.
  3. Шаблон:Citeweb
  4. Підрив Каховської ГЕС: яка доля чекає на сакральне місце українського козацтва Великий Луг (uk) (2023-06-13). Процитовано 2023-06-13.
  5. Козаки , 2022, с. 65
  6. Козаки , 2022, с. 32

Джерела

[ред.]