Василитчук Андрій Миколайович

Василитчук Андрій Миколайович

Стаття у Вікіпедії

Андрі́й Микола́йович Василитчу́к (нар. 13 липня 1965, Львів, Українська РСР, СРСР) — радянський та український футболіст. Протягом кар'єри гравця виступав на позиції захисника у складі тернопільської «Ниви», дрогобицької «Галичини», львівських «Карпат» та низки інших українських, російських та польських клубів. У складі національної збірної України провів 4 поєдинки. Після завершення кар'єри працював тренером з футзалу та дитячим тренером.

Цитати

«Уперше це було в 1986 році. До «Ниви» мене запросив нині, на жаль, вже покійний Володимир Григорович Аксьонов. Тоді я тільки повернувся з армії, де паралельно грав за бердичівську «Зірку». Мав запрошення з багатьох команд, але прийняв пропозицію саме з Тернополя. По-перше, місто знаходилося найближче до мого рідного Львова, та й галицька ментальність схожа. По-друге, «Нива» завжди ставила високі турнірні завдання. Тоді, щоправда, не зумів закріпитися в основному складі тернопільських грвців, зігравши всього два поєдинки. В Тернополі була дуже сильна команда, яка разом відіграла кілька сезонів. За «Ниву» в 1986 році грали такі оборонці як Роман Мацюпа, Ігор Цисельський, а на моїй позиції правого захисника – легенда місцевого футболу Ігор Біскуп. Тому пробитися у той склад було доволі проблематично. До того ж я на той час узяв академвідпустку в Львівському інфізі і для себе вирішив, що краще закінчити вуз, отримати диплом, а вже потім займатися професійно футболом». — про початок виступів за тернопільську "Ниву" в інтерв'ю "Перший онлайн" Андрій Василитчук: «Президент ФК «Нива» запросив за мене 120 тисяч доларів, а Григорій Суркіс пошкодував» (17 березня 2018 року)

«Повернувся я до Тернополя в 1992 році з дрогобицької «Галичини» знову на запрошення Аксьонова вже сформованим гравцем. Практично одразу отримав місце в основному складі. Діяв на позиції центрального захисника. Там грали Ігор Цисельський та Валерій Горошинський. Останнього наставник «Ниви» Леонід Колтун перевів на фланг оборони, я ж зайняв його місце. Щоправда, під керівництвом цього наставника довго не попрацював, бо після першого кола до Тернополя запросили відомого «динамівця» Леоніда Буряка». — про повернення до Тернополя в інтерв'ю "Перший онлайн" Андрій Василитчук: «Президент ФК «Нива» запросив за мене 120 тисяч доларів, а Григорій Суркіс пошкодував» (17 березня 2018 року)

«З Леонідом Буряком «Нива» не могла бути статистом. У Тернополі футболісти не були розбещені грішми, тому показували хороший футбол, щоби заробити ті ж преміальні, а також потішити тернопільську публіку, яка в ті часи була доволі чисельною. «Нива» тоді стала сьомою у чемпіонаті [сезон-1993/94], ледь не дотягнувши до четвертого місця. А футболісти, як і Буряк, непогано працевлаштувалися: Леженцев перейшов до київського «Динамо», Тяпушкін і Тернавський – до московського “Спартака”, Гашкін – до московського ЦСКА, Сушко – в одеський «Чорноморець»». — про особливості гри у тернопільській "Ниві" в інтерв'ю "Перший онлайн" Андрій Василитчук: «Президент ФК «Нива» запросив за мене 120 тисяч доларів, а Григорій Суркіс пошкодував» (17 березня 2018 року)

«Тоді було багато хороших поєдинків. Окремо для мене стоїть кубковий поєдинок проти дніпровського «Дніпра». Ми виграли той матч із рахунком 3:0, я ж відзначився другим взяттям воріт. На жаль, ніяк не можу знайти відео цього гола, хоча дуже мрію про це, адже за два дні до матчу в мене народилася донька Наталя. Та й не проти показати дітям, як «Дніпру» забивав їхній батько. Тоді, отримавши м’яч від нашого воротаря Дмитра Тяпушкіна на своїй половині поля, я на швидкості обіграв чотирьох суперників і змусив капітулювати голкіпера гостей Миколу Медина. Після матчу поцікавився в Колтуна, чи можу у зв’язку з народженням доньки пригостити хлопців шампанським. Тренер був не проти, тільки попросив, щоби ми не переоцінили своїх можливостей, адже через три дні мав відбутися повторний матч. Не забув я про Колтуна. Захопивши пляшку закарпатського коньяку і коробку цукерок, я повернувся на заміську базу «Ниви». Зайшов у кімнату до тренера, тоді ми з ним проговорили до ранку. В мене більше ніколи не було таких відвертих розмов із головними тренерами». — про те який матч за участю «Ниви» того періоду Вам найбільше запам’ятався в інтерв'ю "Перший онлайн" Андрій Василитчук: «Президент ФК «Нива» запросив за мене 120 тисяч доларів, а Григорій Суркіс пошкодував» (17 березня 2018 року)

«У ті часи, окрім заробітних плат, у контрактах деякі футболісти прописували пункти, за якими вони мали отримати квартиру й автівку. Незважаючи на те, що трудову угоду я укладав із Аксьоновим, а згодом його на посаді президента клубу змінив Коваль, усі умови переді мною були виконані. Спершу на БАМі отримав двокімнатну квартиру, а наприкінці контракту – ще й автомобіль. Тернопіль у ті часи славився не лише футболістами, а й своїм керівництвом. Президенти ФК були солідними людьми, які виконували контрактні зобов’язання. Аксьонов і Коваль зробили дуже багато для тернопільського футболу, і шкодую, що зараз таких людей немає, а в Тернополі відсутня команда такого рівня, яка була у 90-ті». — про те, як вручали автомобіль в інтерв'ю "Перший онлайн" Андрій Василитчук: «Президент ФК «Нива» запросив за мене 120 тисяч доларів, а Григорій Суркіс пошкодував» (17 березня 2018 року)

«Заробітна платня футболістів становила 300 доларів, хоча розписувалися у відомостях ми, звичайно, за отримання карбованців чи купонів. За перемогу отримували преміальні в розмірі 300 доларів. Якщо команда перемагала з різницею м’ячів у три й більше, то додатково футболісти отримували ще по 20-30 доларів. Тобто на той час гроші були пристойними, але й не такі, як зараз у гравців Прем’єр-ліги, коли після місячної зарплатні можна їхати в автомобільний салон і вибирати собі нове авто, а після річної – безбідно жити все життя». — про те якою була платня тоді у гравців «Ниви» в інтерв'ю "Перший онлайн" Андрій Василитчук: «Президент ФК «Нива» запросив за мене 120 тисяч доларів, а Григорій Суркіс пошкодував» (17 березня 2018 року)

«Я тільки рік грав у тернопільській «Ниві». Але у принципі тодішній тренер збірної Олег Базилевич шанс грати надавав багатьом, адже через товариські матчі готував колектив до відбіркових поєдинків чемпіонату Європи. Команду комплектував на базі «Динамо» та «Дніпра», решту гравців підшукував по ситуації. У їхнє число потрапив і я. Сталося це у 1993 році. У жовтні збірна здійснила турне по США. У неділю був тур чемпіонату, а вже наступного дня команда вирушила до Штатів. Летіли годин вісім із пересадкою. У літаку навіть у карти не грали, настільки були втомленими. Просто спали. Служба безпеки контролювала кожен наш крок – від виїзду з готелю до виходу на поле з роздягальні. За межі готелю практично не виходили. Та й грошей тоді було катма: платили нам за матчі суто символічно. За тиждень провели три зустрічі – дві зі збірною США, яку перемогли – 2:1 та 1:0, й одну з мексиканцями, яким програли – 1:2. Останній матч дуже добре пам’ятаю. Грали ми в Сан-Дієго, на поєдинок прибуло десь 50 тисяч мексиканців. Атмосфера довкола цього поєдинку була просто неймовірною. Після американського турне зіграв ще один матч зі збірною Білорусі, потім мене викликали на першу відбіркову гру до Євро-96 проти словенців, але у склад я не потрапив, а на моєму місці діяв Сергій Дірявка з «Дніпра». Ще був один виклик на поєдинок із Литвою, у якому теж на поле не вийшов. На цьому моя кар’єра у збірній завершилася». — про те, як викликали до національної збірної в інтерв'ю "Перший онлайн" Андрій Василитчук: «Президент ФК «Нива» запросив за мене 120 тисяч доларів, а Григорій Суркіс пошкодував» (17 березня 2018 року)

«Наставник «Карпат» Мирон Маркевич покликав, а корінному львів’янину завжди хотілося грати в рідному місті. Та й ФК «Нива» отримав за мене непогані гроші. «Карпатівці», якщо не помиляюся, заплатили за мене близько 50 тисяч доларів. Однак, провівши у Львові всього 4 місяці, я отримав травму та змушений був шукати нову команду». — про те за яких умов перейшов до «Карпат» в інтерв'ю "Перший онлайн" Андрій Василитчук: «Президент ФК «Нива» запросив за мене 120 тисяч доларів, а Григорій Суркіс пошкодував» (17 березня 2018 року)

«У 1994 році міг опинитися у київському «Динамо». Розмовляв із Григорієм Суркісом та Йожефом Сабо. Вже йшлося про мою участь у Лізі чемпіонів у матчі в Парижі з ПСЖ, навіть віддав паспорт для оформлення візи. Але президент «Ниви» захотів за мене 120 тисяч доларів. Суркіс відповів, що за такі гроші він купить чотири молодих захисники. Так і сталося – тоді до столичного гранду прийшли Дмитрулін, Ващук, Головко і Беженар. Також кликали мене до американської команди «Чикаго Файр», однак і цей варіант не склався». — про те, що перебуваючи в тернопільській «Ниві» отримував запрошення з інших клубів у інтерв'ю "Перший онлайн" Андрій Василитчук: «Президент ФК «Нива» запросив за мене 120 тисяч доларів, а Григорій Суркіс пошкодував» (17 березня 2018 року)

«Не в такому обсязі, як зараз, але договірні матчі були. Зазвичай це була так звана рокіровка «два у два». Свого часу за перемогу нараховувалося два очки. Щоби потішити своїх вболівальників, команди домовлялися: вдома одна перемагає, а на виїзді – інша. Скажу чесно, у подібних домовленостях участі не брав, хоча є такі клерки, котрі робили з цього приводу закиди у мій бік». — про ганебне явище у футболі як гра на тоталізаторі, договірні матчі тощо в інтерв'ю "Перший онлайн" Андрій Василитчук: «Президент ФК «Нива» запросив за мене 120 тисяч доларів, а Григорій Суркіс пошкодував» (17 березня 2018 року)