Брюховецький В'ячеслав Степанович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В'ячеслав Брюховецький
Vyacheslav Bryukhovetskyi.JPG
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

В'ячесла́в Степа́нович Брюхове́цький (нар. 1947) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, Герой України, почесний президент університету «Києво-Могилянська академія».

Цитати[ред.]

  •  

В Україні наплодилося багато вищих навчальних закладів дуже низької якості. Якби всі вони були на рівні Сорбонни, то Бог з ним, але ж це дуже примітивні контори по зароблянню грошей[1].

  •  

Для досягнення успіху потрібно знайти оптимальне поєднання досвіду і гарячого бажання все розламати[1].

  •  

Тільки людина, абсолютно нечутлива до гуманітарного болю, може ігнорувати проблему української мови[1].

  •  

Вчити українську мову — це не зусилля, це збагачення себе[1].

  •  

Мова сама по собі — це не просто інструмент передачі інформації, нею не тільки формулюються думки, а ще й формуються. Коли ти не знаєш мови народу, представником якого ти є, не володієш нею, в тебе формується інакша думка[1].

  •  

Великою проблемою є те, що з трибуни проповідують одне, а прийшовши додому — інше[1].

  •  

Зміни не відбуваються за один день. Повинен бути чітко зрозумілий план і для суспільства у тому числі[1].

  •  

Радянський принцип ведення дискусій полягав у чому: я не йду на дискусію з вами, я йду вас переконувати у своїй правоті. Я нічого не хочу, я вже знаю відповідь і ви знаєте її теж[1].

  •  

Є така думка, що Росія боїться не так української сили, як освіти[1].

Примітки[ред.]

  1. а б в г д е ж и к Олександр Акименко, Юрій Марченко (19 лютого 2015). В’ячеслав Брюховецький: «Покоління, що змінить країну, вже приходить». platfor.ma. Процитовано 23 лютого 2015.


Bookmark-new.svg