Перейти до вмісту

Боярська Єлизавета Михайлівна

Матеріал з Вікіцитат
Боярська Єлизавета Михайлівна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Єлизаве́та Миха́йлівна Боя́рська (20 грудня 1985, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка Російської Федерації (2018).

Фігурантка бази даних центру «Миротворець» (участь у зйомках фільму «Анна Кареніна» на території окупованому РФ Криму, 2017 р.)[1] В лютому 2022 року виступила проти російського вторгнення в Україну[2].

Цитати

[ред.]
  •  

«У Андрійка любові іноді навіть занадто багато, особливо з боку дідуся. Я ніколи раніше не бачила тата таким покірним, будь-які бажання онука він виконує беззаперечно. «Так не можна, — іноді обурююся я. — Тримай себе в руках». Але все марно: для наших бабусь і дідусів Андрій — божество, перед яким вони натхненно схиляються». — про зміни в її характері після народження дитини, про ставлення її батьків до онука в інтерв’ю журналу «Добрые советы» Єлизавета Боярська обурена поведінкою свого батька (26 вересня 2016 року)

  •  

«Чотири роки тому, після народження Андрія, я зрозуміла, що вже не можу так вільно розпоряджатися собою. Раніше погоджувалася на будь-яку роботу, будь то зйомки в кіно, інтерв'ю або фотосесії для журналів. Багато до чого з того, в чому брала участь, у мене в самої не лежала душа, я просто боялася образити людину відмовою. Але тепер я нікому не віддам час, який я можу провести із сином. Хочете зі мною поспілкуватися? Будь ласка, я готова з 7 до 8 ранку, поки моя дитина спить». — про те, що з появою сина її характер став більш жорстким в інтерв’ю виданню «Домашний очаг» Єлизавета Боярська обурена поведінкою свого батька (26 вересня 2016 року)

  •  

«Боляче. Жахливо. Немислимо. Люди! Люди живуть у Петербурзі, Москві, Ростові, Воронежі, Донецьку, Луганську, Києві, Харкові, Одесі, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі, Берліні, Лондоні, Тбілісі, Єрусалимі, Токіо, Сіднеї, Мехіко, Дамаску, Сінгапурі, Багдаді, Делі та у всіх численних містах. Люди хочуть миру! Люди хочуть жити без страху за себе та своїх дітей.

Ми всі можемо і вміємо дружити, ділитися, допомагати, відгукуватися, чути, співчувати, творити, любити. Але чомусь доленосні рішення приймаються абсолютною меншістю, а виконують ці рішення і наражаються на наслідки від цих рішень. Я за мир! Нехай усе швидше закінчиться, хай переможе милосердя та здоровий глузд, хай не буде жертв». — про те, що виступила проти російського вторгнення в Україну опублікувавши у своєму Інстаграмі текст Єлизавета Боярська про війну (24 лютого 2022 року)

  •  

«Життя йде, та таке ось безжальне, і продовжують відбуватися події і добрі та жахливі. Не поспішаю ділитися своїми, тому що не думаю, що зараз це потрібно». — про те, що виступила проти російського вторгнення в Україну в своєму офіційному Telegram-каналі Єлизавета Боярська про війну (13 листопада 2025 року)

  •  

«Ми дуже раді, що народили його в таке чудове свято - Благовіщення. Зараз вже вдома - радості і турботи ... Чому так приховуєм? Ми не те щоб приховуємо, просто є та частина життя, яка хочеться, щоб належала тільки нам і більше нікому». — про народження свого первістка Андрія у березні 2012 року в інтерв’ю Ліза Боярська дала перше інтерв'ю після пологів (18 квітня 2012 року)

  •  

«Це ніколи не буде проблемою, бо зараз таке сполучення між двома цими містами, як якщо б раніше я жила на півдні Москви і на тролейбусі добиралася б до театру, який знаходиться на півночі. Та й потім: по-іншому у нас ніколи не було. Я спочатку була петербурженка, а Максим, коли ми познайомилися, жив у Москві. У нас два повноцінних будинки, куди ми приходимо. Нас це влаштовує, в цьому немає абсолютно нічого страшного». — про те, як зміниться ситуація з появою нового члена сім'ї, адже за час шлюбу вони з чоловіком звикли жити на два міста (вона - в Пітері, а чоловік Максим Матвєєв - у Москві) в інтерв’ю Ліза Боярська дала перше інтерв'ю після пологів (18 квітня 2012 року)

  •  

«Я дуже хочу знову зіграти разом з Максимом. Причому не тільки в кіно, а й на сцені. У театрі у нас досвіду спільної роботи поки не було, але мені було б дуже цікаво. Хоча Максим мій чоловік, але я вмію абстрагуватися і думаю, що в мене неупереджене ставлення до нього: я бачу і знаю, що він дуже хороший артист, дуже скрупульозний, як у кіно, так і в театрі». — про бажання за три місяці повернутися до роботи та мрії рано чи пізно знову попрацювати разом з чоловіком в інтерв’ю Ліза Боярська дала перше інтерв'ю після пологів (18 квітня 2012 року)

Примітки

[ред.]