І коли я чую, що «футбол — це більше, ніж гра», то передусім маю на увазі якраз його «темний бік» — нелюдський і нелюдяний, всіляку травматологію і патологоанатомію.[1] — «Мій дирдир»
(…) футбол був якщо не різновидом, то точно замінником релігії в нашій атеїстичній країні.[2] — «Мій дирдир»
В моєму дитинстві наївний, дворовий футбол називали «дирдиром».[3] — «Мій дирдир»
мені причулось як завжди щось найгірше
хоча чому правда — це найгірше
а може просто мама належить до секти свідків єгови
і в них це нормально — так розмовляти з дітьми
не приховуючи найгіршого
не приховуючи простий факт смерті[4] — «Дівчинка. Дніпропетровськ 7.04.2006».
Письменники про футбол. Літературна збірна України / укл. С. Жадан; худож. О. Капля, Т. Коровіна. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011. — 320 с. — ISBN 978-966-14-1385-5