Станісла́в Олекса́ндрович Бо́гуш (25 жовтня 1983, Запоріжжя, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, воротар.
Вихованець запорізького «Металурга», значну частину кар'єри провів у київському «Динамо», у складі якого ставав найкращим воротарем України за версією сайту «UA-Футбол», допомагав клубу виграти чемпіонат та кубок України, зі складу клубу викликався до національної збірної України.
«Якби мені запропонували залишитися, я б і далі грав у "Ворсклі". Мені подобалося бути частиною полтавської команди. Хотілося бути близько до будинку і бути при ділі. Я був упевнений, що все буде добре. Можливо, така наша натура - хочеться вірити в краще. З іншого боку, після першого сезону в "Ворсклі" у мене було гарна пропозиція від команди польської Екстракласи з Вроцлава, але мене переконали залишитися. Хоча зараз думаю, що потрібно було піти, мені пропонували 3-річний контракт.
Вважаю, зі мною поступили не зовсім коректно. Взимку я отримав пошкодження на зборах - і друге коло майже не грав. А влітку у мене закінчився контракт з "Ворсклою", Василь Сачко подякував мені за роботу. І ми попрощалися. Хоча минулої осені, після важкої травми в грі з "Жиліною", на третій день після повернення в загальну групу, головний тренер попросив мене зіграти, тому як Діма Непогодов і Саша Ткаченко травмувалися. Я вийшов на гру з "Карпатами" з ризиком знову отримати пошкодження. Але тоді це вважалося нормальним». — про те, чому пішов із полтаської "Ворскли" в інтерв'ю спортивному сайті "Трибуна" Богуш: "Якби мені запропонували залишитися, я б і далі грав у "Ворсклі" (14 листопада 2016 року)
«Я погоджуся з кожною з цих думок. Що стосується організації тренувального процесу і тактичної роботи, то цим займається помічник Василя Сачко - Вадим Лазоренко. Сачко був сполучною ланкою з Олегом Бабаєвим. Коли в клубі все було добре, то і результати були.
Але яким би не був тренер, якщо команді не платять гроші, то складно вимагати від футболістів максимуму. Де шукати мотивацію? Гравець може хотіти показати себе, щоб потім піти. Друга мотивація - місто, сім'я, уболівальники. Це високі мотиви. Але все одно ти півроку без грошей, у тебе сім'я, діти, будинок, батьки. У "Ворсклі" не було контрактів, як у "Манчестер Юнайтед".
Зрозуміло, що якщо порівняти заробітну плату футболіста і простого українця, то у гравця вона набагато вище. Але не забувайте, що вік футболіста короткий. Робота футболіста - то тяжка праця, яка не завжди приводить до бажаного результату...» — про оцінка роботи Василя Сачка в інтерв'ю спортивному сайті "Трибуна" Богуш: "Якби мені запропонували залишитися, я б і далі грав у "Ворсклі" (14 листопада 2016 року)
«Проблеми почалися з загибеллю президента клубу Олега Бабаєва. Хоча я з ним не так довго пропрацював, але встиг зрозуміти, наскільки сильно він любив футбол і свій клуб. Від спілкування з Бабаєвим залишилися найпозитивніші спогади - сильна особистість, відкрита людина. Це відчувалося! Мені розповідали, що коли інвестор затримував зарплату, Бабаєв зі своїх грошей виплачував, а потім по бізнесу вирішував ці питання. Він робив усе, щоб футболісти не мали проблем. Хлопці завжди відчували себе захищеними.
Після його смерті керівники "Ворскли" сказали, що клуб - це справа честі. Будемо сподіватися, це буде справою честі, а не просто словами». — про те, як колись говорив: "Як добре, що є такий клуб, як "Ворскла", в якому немає проблем і все стабільно" та коли все змінилося в інтерв'ю спортивному сайті "Трибуна" Богуш: "Якби мені запропонували залишитися, я б і далі грав у "Ворсклі" (14 листопада 2016 року)