Бенджамін Хаддад (нар. 23 жовтня 1985) — французький політик, який обіймав посаду міністра-делегата з європейських справ в урядах прем'єр-міністрів Мішеля Барньє та Франсуа Байру з 2024 року.[1] Член партії Відродження (RE), раніше він депутатом Національних зборів Франції з 2022 по 2024 рік, представляючи паризький 14-й виборчий округ<ref>Benjamin Haddad(fr). Національні збори.<ref>.
«Уперше я був тут ще у 2014 році, під час Революції гідності. Як проєвропейська людина, я був тоді дуже зворушений, коли побачив, як молоді українці боролися за європейський прапор, за своє краще майбутнє і демократію.
Тоді ми вперше в історії стали свідками того, як людей переслідували та розстрілювали лише за те, що вони розмахували європейським прапором. Це переконало мене, що Україна належить до Європи, і з того часу я приїжджав сюди багато разів». — про візити до Києва в інтерв'ю «Європейській правді» "Ми воювали з Німеччиною за Ельзас і не будемо вказувати Україні, що їй робити з Кримом" (27 вересня 2023 року)
«Знаєте, я цього разу приїхав в Україну на чолі парламентської делегації від шести різних партій. Деякі з них у коаліції, інші в опозиції, і всі приїхали сюди, щоб передати сигнал солідарності з українським народом. Також переважна більшість французів підтримують Україну, вступ України до ЄС і НАТО, санкції проти Росії та постачання зброї в Україну. А ще дуже важливо, що Україна цікава французькому суспільству, вона привертає увагу.
Ось вам показова історія. У Франції є три 24-годинні новинні канали. Один з них вирішив перейти на цілодобове (і дуже позитивне) висвітлення України. І зробивши це, він вийшов на перше місце серед новинних каналів за популярністю! Отже, французи дуже переймаються Україною.
Ми в парламенті ухвалили три резолюції щодо України. Одна резолюція про підтримку, друга – про визнання Голодомору геноцидом, яка посилається на важливість пам'яті української нації, і третя – про визнання групи Вагнера терористичною організацією. Ці рішення французький парламент підтримав майже одноголосно. Поза тим, я також хочу прямо відповісти на ваше запитання. Так, це правда: довгий час Франція недостатньо розуміла ваш регіон і недостатньо ним цікавилася.
Йдеться про весь регіон Центральної та Східної Європи, включно з Україною. Напевно, ми пропустили тамтешні зміни від часів закінчення холодної війни. І мені дуже приємно бачити, що зараз Франція набагато більше зацікавлена в Центральній та Східній Європі, що вона краще відчуває та розуміє ваш історичний досвід». — про те, що Франція раніше не мала в Україні іміджу держави, яка розуміє, що Україна належить до Європи в інтерв'ю «Європейській правді» "Ми воювали з Німеччиною за Ельзас і не будемо вказувати Україні, що їй робити з Кримом" (27 вересня 2023 року)
«Протягом тривалого часу Франція наполягала, що ми маємо зосередитися на реформуванні ЄС та на більшій інтеграції Союзу, перш ніж переходити до його розширення. Але 24 лютого 2022 року відбувся великий зсув свідомості. Саме тоді ми зрозуміли, що розширення ЄС є геополітичною необхідністю. Якщо ви хочете зберегти мир і стабільність на європейському континенті, то вам потрібно конкурувати з Росією, Китаєм. А щоби ставати кращими у конкурентній боротьбі, необхідне розширення – а отже, потрібні Україна, Молдова, Грузія, Західні Балкани. Отже, це означає, що для успіху ми повинні одночасно реформувати Європу і розширювати її.
Я думаю, що у Франції та в Європі загалом відбулося пробудження, коли ми знову побачили війну на нашому континенті. З’явилася потреба переосмислити багато наших припущень». — про те, як Париж став справжнім другом Києва в інтерв'ю «Європейській правді» "Ми воювали з Німеччиною за Ельзас і не будемо вказувати Україні, що їй робити з Кримом" (27 вересня 2023 року)
«Справді, Франція активно допомагала Україні отримати статус кандидата. Сподіваюся, що вже цього року ви перейдете до наступного етапу: розпочнете переговори про вступ. Стабільність в Україні – в наших інтересах. Українці зараз захищають східний фланг Європи, тому ми повинні привести їх до ЄС і НАТО.
...Це довгий двосторонній процес, що триватиме роки.
Я знаю, хтось може подумати: "Вони кажуть про довгий процес, бо не хочуть, щоб це сталося". Та це не так! Протягом наступних кількох років ми маємо зробити пріоритетом підтримку України, але також змінити правила функціонування Євросоюзу, щоб зробити ухвалення рішень якомога швидшим, реформувати структурні фонди, аграрну політику тощо. Я думаю, що ми дійдемо цієї мети.
«Франція підтримує відкриття Україні дороги до НАТО. Ви згадували Бухарестський саміт 2008 року. Справді, тоді Франція і Німеччина аргументували свою відмову надати Україні та Грузії план дій щодо членства в НАТО тим, що Росія сприйме цей крок як провокацію. Але що сталося далі? Росія напала на Грузію, а потім на Україну в 2014 та 2022 роках.
Тож якраз відмова у вашому запрошенні до НАТО стала провокацією. На саміті 2008 року ми запросили Росію до агресії! Росія сприйняла це як слабкість, як сигнал, що західні країни не підтримують Україну та Грузію. Тому очевидно: якщо ми хочемо забезпечити довгостроковий мир, стабільність та стримування Росії, ми повинні прийняти Україну в НАТО.
От дивіться, на чому зараз грає Путін? Очевидно, що у 2022 році Путін недооцінив героїчний опір українців, переоцінив власну армію і недооцінив реакцію Заходу. Тож тепер він ставить на те, що ми з часом через національний егоїзм втратимо інтерес до підтримки України. Тож нам треба зробити так, щоб цього не сталося. Запрошення України до НАТО дозволить показати, що ми налаштовані на гру в довгу.
Робити це ми можемо у два кроки. Перший крок, який можна зробити прямо зараз – це домовитися про двосторонні безпекові гарантії для України з боку США, Франції тощо, щоб гарантувати, що наша військова підтримка буде зберігатися і посилюватися. А потім я сподіваюся на другий крок: що на Вашингтонському саміті ми дамо Україні чітке запрошення до НАТО. Я сподівався на це у Вільнюсі, та оскільки не вийшло там – зробімо це у Вашингтоні». — про те, що для безпеки Україні потрібне членство в НАТО в інтерв'ю «Європейській правді» "Ми воювали з Німеччиною за Ельзас і не будемо вказувати Україні, що їй робити з Кримом" (27 вересня 2023 року)
«Я не думаю, що це реально. Ми бачили за останні кілька років, коли намагалися вести дипломатію з Путіним, що цей шлях не працює. Він не працює з простої причини: Путін не зацікавлений в угоді з Заходом. Це людина, яка 20 років будувала свій режим у протистоянні Заходу, ЄС, Сполученим Штатам і НАТО. Різні європейські, а також американські президенти, той же президент Обама, намагалися вести діалог, намагалися працювати через домовленості. Але Путіну це не цікаво!
Тому зараз найкращий варіант – дати українцям можливість захиститися і повернути свою територію». — про припущення, що деякі західні лідери та держави лишають місце для торгівлі з Росією за рахунок статусу Криму та членства в НАТО в інтерв'ю «Європейській правді» "Ми воювали з Німеччиною за Ельзас і не будемо вказувати Україні, що їй робити з Кримом" (27 вересня 2023 року)
«Ми говоримо про питання безпеки, але подивіться також на енергетику. Дуже довго в Європі – в Німеччині і не тільки – думали, що торгівля енергоносіями з Росією буде чимось на кшталт торгівлі товарами, де є ринок, а на ньому покупці й постачальники. Ні, для Росії це була зброя!
Це політична зброя, яку Росія використовувала як засіб впливу та важелі впливу на нашу власну демократію. Тож і тут ми маємо розвивати альтернативи. У питанні ядерної енергетики, щодо відновлюваних джерел енергії, пошуку альтернативних постачальників. Це все дає можливість для інвестицій у наш суверенітет. І я дуже сподіваюся, а також просуваю те, що має настати кінець епохи наївності Європи». — про розуміння, що Росія – точно не та країна, з якою можна співпрацювати в інтерв'ю «Європейській правді» "Ми воювали з Німеччиною за Ельзас і не будемо вказувати Україні, що їй робити з Кримом" (27 вересня 2023 року)
Медіафайли у Вікісховищі
