Ви повстали проти вбивчої агресії Путіна, ви відстоюєте своє право на самовизначення проти шаленого путінського реваншизму. Це демократія проти тиранії, ця воля проти утисків, це право проти безкарності, це добро проти зла.[2]
Нам належить розірвати це коло безкарності та змінити підходи до правосуддя за воєнні злочини. Стійкий мир, який дає свободу від страху та відчуття перспективи, неможливий без справедливості. [3] — «Ми досі дивимося на світ через призму Нюрнберзького трибуналу, де воєнних злочинців засудили, лише коли нацистський режим впав. Але справедливість не має залежати від стійкості авторитарних режимів.»
— Олександра Матвійчук, українська правозахисниця, нагороджена Нобелівською премією миру 2022 року
Росія послідовно знищувала власне громадянське суспільство. Але країни демократичного світу тривалий час закривали на це очі. Вони продовжували тиснути руку російському керівництву, будувати газопроводи та вести «business as usual». Десятиліттями російські війська вчиняли злочини у різних країнах. Але завжди лишалися безкарними. Світ належно не відреагував навіть на акт агресії та анексію Криму, яка стала першим прецедентом у поствоєнній Європі. Росія повірила, що може робити все, що захоче.[3]
У нас зараз пробіл безкарності. Людям потрібне не просто відновлення фізичного та психічного здоров’я. Їм потрібне відновлення віри, що справедливість можлива. Нехай і відкладена у часі. Що люди, які з ними це зробили чи ухвалювали відповідні рішення, рано чи пізно будуть покарані.[4]
.jpg)
