Баланчук Сергій Олександрович

Баланчук Сергій Олександрович

Стаття у Вікіпедії

Сергі́й Олекса́ндрович Баланчу́к (31 березня 1975, Київ, Українська РСР, СРСР — 7 липня 2022, поблизу м. Бахмут, Україна) — український футболіст, захисник, відомий перш за все завдяки виступам у полтавській «Ворсклі», ізраїльському «Маккабі» (Хайфа) та молодіжній збірній України, військовий. Після завершення активних виступів розпочав кар'єру юриста. Учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Цитати

«Все розпочалося ще тоді, коли я грав у футбол. Вступив на заочне відділення Харківського університету внутрішніх справ. Згодом мене почали переслідувати травми і адаптуватися до нового життя просто допомогли друзі, у яких я працював. Завершення футбольної кар’єри не застало мене зненацька. Я вже мав, чим заробляти на життя. Все прийшло в процесі. Мої товариші були юристами і постійно нагадували, що освіту треба мати на майбутнє. Я планував, що колись цим займатимуся, але не думав, що так швидко. Тренерство? Це точно не для мене». — про те, що юриспруденція і футбол між собою не мають нічого спільного, однак вдалося успішно поєднати ці дві сфери в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)

«Цю медаль, скоріше, отримав за заслуги ще у 5-7 класах. Було багато поблажок від вчителів. Вони ставилися з розумінням до речей, пов’язаних зі зборами і моєю відсутністю. Велика частина цієї медалі – заслуга вчителів». — про золоту медаль у школі в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)

«У мене зовсім неспортивна сім’я. Батьки не заперечували і підтримували мій вибір. Я зранку йшов до школи, а додому повертався лише ввечері після тренувань. Мені було простіше, адже я жив поруч зі школою. Деякі діти мешкали в дальніх районах і ще тривалий час витрачали на добирання». — про те, що батьки помічали успіхи у навчанні, однак не перечили футбольним інтересам в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)

«З Владом сиділи за одною партою кілька років. Добрі відносини були і з Сашком та Сергієм. Школа подарувала мені справжніх друзів, однак вони не мають стосунку до футболу. Людина, у компанії якої я працював юристом, також була нашим однокласником». — про те, що футбольний спецклас київської школи №170 подарував українському футболу кількох зірок: Олександра Шовковського, Сергія Федорова, Геннадія Медвєдєва і Владислава Ващука. З ким ви товаришували найбільш тісно в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)

«Шовковський, а також Медвєдєв. Геннадій закінчив школу зі срібною медаллю. Не пригадую тільки, якою була успішність в 11 класі у Сашка. Крім того, Шовковський вже тоді їздив у збірні різного віку – України та СРСР. Разом з ним часто викликався Сергій Федоров. Також з нами навчався Олександр Клименко, якого вважали чи не найбільш обдарованим хлопцем з-поміж усіх. Однак якось у нього не склалося з футболом». — про те, хто з однокласників-футболістів навчався найкраще в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)

«Мови дуже легко мені давалися. Зараз німецьку я вже забув. Коли грав у Ізраїлі, то володів івритом. Практики не маю, тому забуваю мову». — про те, що ставав переможцем районної олімпіади з німецької мови в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)

«Ой, хвилювання було таке, що сама гра практично не залишилася в пам’яті. Дуже сильно хвилювався, адже ще був школярем. Поруч перебували футболісти з іменами, на яких я дивився з широко відкритими очима. Саму гру навіть не згадаю». — про те, що в "Динамо-2" дебютував за три дні до свого 17-річчя в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)

«Деталей не відтворю. Знаю, що Андрій вийшов на заміну замість Миколи Зуєнка. В Одесі нам завжди важко давалися матчі і тоді ми також програли. Шевченко вважався дуже перспективним серед своїх одноліток і разом з Олександром Голоколосовим наводив жах на всіх захисників. Ми разом їздили на матчі, адже грали у командах "сусідніх" років – я у 1975-му, Андрій – у 1976-му. ...Знаєте, Андрієві спочатку теж було важко і не все вдавалося відразу. Пригадую, що у Шевченка були навіть сумніви щодо перебування в "Динамо". Однак у певний момент він отримав шанс і його кар’єра пішла вгору. Голоколосов, як на мене, мав не менший талант, ніж Шевченко. На дитячому рівні у нього не було рівних. До речі, світла голова була в Ігоря Костюка – надзвичайний талант, якому теж завадили травми». — про те, як у 1993-му році став свідком, як під час протистояння зі СК "Одеса" в професійному футболі дебютував Андрій Шевченко в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)

«В тій команді не ставилися погано до молоді. Зрозуміло, що Леоненко, Лужний і Калітвінцев вимагали. Наприклад, в грубій формі могли вказати на помилки. Але якщо бачили, що людина працює з повною самовідданістю, то ніколи проблем не могло виникнути. Молоді носили м’ячі, допомагали адміністраторам на зборах. Але таке було і в Ізраїлі, і у "Ворсклі"». — про те, як починав у основі "Динамо", коли у складі виходили Олег Лужний, Євген Похлєбаєв, Сергій Ребров, Віталій Косовський, Владислав Калітвінцев в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)

«Агентів, як таких, ще не існувало, тому все виглядало максимально просто. Зателефонували зранку: "Приїжджай в клуб і візьми з собою речі. Завтра ти летиш в Ізраїль". Просто поставили до відома. ...Два дні я жив у готелі і не тренувався. За цей час міг пересвідчитися, що потрапив у інший світ. Дуже допомогли мені освоїтися Сергій Кандауров і Андрій Баль, Царство Небесне. Він якраз працював другим тренером у "Маккабі"». — про те, як виник варіант з поїздкою у Святі місця в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)

«Я стримана людина, але тоді дав волю емоціям. Тікав від всіх по полю. Гнали мене аж до своїх воріт. Сили були навіть на 110-й хвилині. Щоправда, святкування вдома було не особливо помпезним. У нашому місті на пляжі сконструювали спеціальну сцену. Годину посвяткували і роз’їхалися хто куди. То був не найкращий сезон для нас. Посеред чемпіонату команду "Маккабі" прийняв аргентинець Даніель Брайловскі, який ставав чемпіоном Уругваю і Мексики. Все відбувалося поступово і ставку ми зробили саме на Кубок. Фінальна гра була абсолютно рівною. Все вирішила подача з кутового. На табло були "нулі" і мені пощастило відкрити рахунок. Згодом перевагу ми подвоїли». — про один з найщасливіших моментів у кар’єрі в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)

«З посади помічника юриста. За великим рахунком перші два місяці вчився працювати на комп’ютері. Лише через півроку почав вникати у юридичні справи. Зараз я відходжу від юриспруденції і займаюся логістичним бізнесом. Мене фактично зробили суддею Третейського суду при Асоціації українських банків. Жодної справи я так і не розглядав. Секретів немає – я йшов по квоті одного з банків. Фактично запропонували стати третейським суддею, хоча я розумів, що цим не займатимуся». — про те з чого розпочинав у юриспруденції в інтерв'ю сайту «Футбол24» Пам'яті Сергія Баланчука. Інтерв'ю героя порталу Football24 (10 квітня 2017 року)