Бабаков Олександр Михайлович

Бабаков Олександр Михайлович

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Олександр Михайлович Бабаков (рос. Александр Михайлович Бабаков; 8 лютого 1963, Кишинів, Молдавська РСР) — російський політичний діяч, олігарх, депутат Державної думи Росії VI скликання від «Єдиної Росії», член комітету Держдуми з міжнародних справ, голова думської комісії з правового забезпечення розвитку організацій оборонно-промислового комплексу РФ. Спецпредставник Президента по взаємодії з організаціями співвітчизників за кордоном. Довірена особа Путіна.

Раніше був депутатом Державної думи IV і V скликань, заступником Голови Державної Думи РФ V скликання (2007—2011), перебував у членах партій «Родіна» і «Справедлива Росія».

Цитати

«Безумовно, в Україні умови ведення бізнесу влада планує змінити. Тенденція до прозоріших схем стимулюватиме розвиток підприємництва в Україні. Поки що зарано давати оцінку якимось конкретним крокам. Водночас ми розраховуємо на створення умов, зокрема й у економіці (при проведенні приватизації), за яких не буде так званих сірих і чорних схем. Так, Віктор Ющенко під час проведення передвиборної кампанії заявляв, що в той період, коли він був прем’єр-міністром, відбулася приватизація частини енергоактивів, і він вважає це найбільш вдалим і прозорим заходом. Некоректно говорити про національну належність капіталу. Капітал не знає кордонів. Інакше кажучи, головним критерієм перемоги після проходження кваліфікаційних умов, сформованих насамперед міжнародними структурами, є сума грошей, запропонована інвестором. Саме така схема є найоптимальнішою, найчеснішою і, якщо хочете, найпоряднішою. Інша річ, якщо держава вважатиме за необхідне розпочати якісь протекціоністські заходи в низці галузей. Та мова не має йти про національну ознаку, а радше про виконання певних інвестиційних умов. Сьогоднішня влада в цілому нічим не заважає приходу російських підприємців в Україну. Тепер справа за російським бізнесом, його готовністю прийти та працювати в Україні на цих оголошених умовах, а не йти до чийогось кабінету домовлятися для подальшої формальної участі в конкурсі». — про сприятливі умови ведення бізнесу в Україні за часів Президентства Віктора Ющенка в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня» Олександр Бабаков: «Говорити про національну належність капіталу — некоректно. Капітал не знає кордонів» (20 травня 2005 року)

«Розвивати бізнес в Україні ми почали десь у середині 90-х років із придбання об’єктів готельного господарства. Вихід на готельний бізнес був досить випадковим. Виникла ідея купівлі готелю «Україна», що й було здійснено в березні 1995 року. Відкрити весь комплекс планується до закінчення конкурсу «Євробачення» у травні. А це — 290 готельних номерів, два ресторани, конференц-зал, нічний клуб і казино. Власне, веденням бізнесу в Україні я зобов’язаний давнім економічним зв’язкам, налагодженим іще за часів СРСР, коли я працював у Росії представником одного з великих українських підприємств. Окрім цього до готельної мережі належить готель «Ореанда» в Ялті. Ми придбали його 1998 року. До речі, хотів би зазначити, що це придбання є одним із прикладів грамотного поєднання інтересів держави та бізнесу. Надалі ми здійснили повну реконструкцію «Ореанди», що дозволяє нам на сьогодні говорити про наявність на Чорноморському узбережжі готелю, який, незважаючи на свою 4-зіркову атестацію, надає послуги на рівні 5-зіркового готелю. Середнє завантаження готелю за 10 місяців 2004 року зросло на 14% порівняно з аналогічним періодом 2003-го, що для готелю такого рівня і за наявності лише 114 номерів є досить високим показником. За період від 1998 року готель відвідали 32,8 тис. людей». — про те із чого починався бізнес в Україні в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня» Олександр Бабаков: «Говорити про національну належність капіталу — некоректно. Капітал не знає кордонів» (20 травня 2005 року)

«За нашою оцінкою, розвиток готельного бізнесу є досить перспективним із погляду інвестування не лише у столичні готелі, а й готелі в регіонах. Зокрема нам належить також готель «Дністер» у Львові, ми придивляємося ще до низки об’єктів у інших містах України. Так, це досить високорентабельний бізнес. Та необхідно розуміти, що інвестування у готельний бізнес загалом є стратегічним, оскільки термін окупності таких вкладень становить близько 6—7 років. Ми ні на мить не шкодуємо про те, що почали розвивати цей напрям. Вважаємо, що створення висококласного готелю — це не лише європейський ремонт, а й відповідний рівень обслуговування. Для цього ми скористалися послугами низки мережних агентств зі світовим ім’ям, що займалися підготовкою нашого персоналу. Сьогодні вже наші менеджери готують персонал для інших готелів, а для нас це стало ще одним напрямом розвитку бізнесу в Україні. Та й загалом готельний сервіс — найвіддаленіший від держави бізнес, на відміну від, скажімо, нафтового або енергетичного». — про те, що інвестиції у готельне господарство обіцяють гарний прибуток в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня» Олександр Бабаков: «Говорити про національну належність капіталу — некоректно. Капітал не знає кордонів» (20 травня 2005 року)

«Для початку: я не знаю, що це таке. У мене інше прізвище. Я не причетний до бізнесу, пов’язаного з цією назвою. Швидше за все цю плітку було запущено в Інтернеті. Свого часу московських представників в Україні пов’язували з ім’ям Лужкова. Нас іноді називали лужковськими, можливо, це обмовка. Чому цю обмовку пов’язали з моїм ім’ям — варто дізнатися у автора, хоча першоджерело знайти буде вже досить важко». — про зв’язки із так званою «Лужниковською групою», що нібито оперує капіталом сумнівного походження в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня» Олександр Бабаков: «Говорити про національну належність капіталу — некоректно. Капітал не знає кордонів» (20 травня 2005 року)

«Щодо Максима Курочкіна, то я завжди даю пряму відповідь на це запитання, але мої слова чомусь щоразу спотворюють. Курочкін ніколи не мав і не має жодної акції у тих активах, про які ми ведемо мову. Так, його залучали до управління двома об’єктами, та тільки у складі спостережної ради, але через низку причин його переобрали. «Розлучення» з ним відбулося більш як рік тому і не лише з фахових і політичних, а й суто особистих мотивів». — про обвинувачення у зв’язках із досить відомим російським бізнесменом Максимом Курочкіним, якого розшукувала в 2005 році Генпрокуратура України в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня» Олександр Бабаков: «Говорити про національну належність капіталу — некоректно. Капітал не знає кордонів» (20 травня 2005 року)

«Щоб унести цілковиту ясність у питання корпоративних відносин, я нагадаю, що у травні 2001 року наш бізнес-партнер, державна словацька компанія VSE, купив у Фонду державного майна 65% акцій «Херсонобленерго», 51% акцій «Кіровоградобленерго» і 70% акцій «Севастопольенерго», а також 75,56% акцій «Житомиробленерго», заплативши за них близько 500 млн. грн. Навесні 2002 року VSE передала належні їй акції чотирьох українських компаній-енергопостачальників дочірній нідерландській VS Energy, акціонером якої я також є. Якщо говорити про наші недавні придбання, то можна зазначити, що зареєстрована в Нідерландах компанія VS Energy в обмін на міноритарні пакети енергетичних активів придбала в компаній, підконтрольних російському бізнесмену Костянтину Григоришину, 40% акцій «Кіровоградобленерго». У результаті частка VS Energy у цій компанії-енергопостачальнику зросла до 92% акцій. Ми також придбали пакети акцій «Херсонобленерго» та «Житомиробленерго», збільшивши свою частку в цих компаніях до 90% акцій». — про те які активи контролював в українській енергетиці в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня» Олександр Бабаков: «Говорити про національну належність капіталу — некоректно. Капітал не знає кордонів» (20 травня 2005 року)

«Інформаційні війни, що розгорнулися зараз довкола корпоративних прав на низку обленерго, ми сприймаємо вкрай негативно, оскільки вони завдають шкоди не лише протиборчим сторонам, а й ринку, галузі в цілому. В той час як ми спрямовуємо зусилля на розвиток галузі, частина власників енергорозподільних енергокомпаній відволікається на виконання інших завдань». — про скандал навколо «спірних» обленерго між Костянтином Григоришиним і Григорієм Суркісом в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня» Олександр Бабаков: «Говорити про національну належність капіталу — некоректно. Капітал не знає кордонів» (20 травня 2005 року)

«Нас досить часто звинувачують у просуванні в Україні інтересів РАО «ЕЭС». Маю зазначити, що ми не є підрозділом цієї компанії, і жодних бізнес-пропозицій від РАО нам не надходило. Навіть якщо гіпотетично припустити можливість участі РАО в українському енергобізнесі, варто зазначити, що такі спроби вже здійснювалися двічі. Я не можу назвати їх успішними, якщо не більше. Візит керівника РАО «ЕЭС» Анатолія Чубайса до України наприкінці 2003 року і його заяви про тотальну приватизацію української енергетики (включаючи наші підприємства) завдали значної шкоди російсько-українським відносинам, зокрема й у енергетичній сфері. Я вважаю, що політик, навіть в умовах передвиборної кампанії (хоч би де вона проходила), не має права робити такі безвідповідальні заяви». — про підтримку російського енергетичного монополіста РАО «Единые энергетические системы» в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня» Олександр Бабаков: «Говорити про національну належність капіталу — некоректно. Капітал не знає кордонів» (20 травня 2005 року)

«Навіть якби ця інформація відповідала дійсності, я не бачу себе в команді Анатолія Чубайса. Бути першим заступником Чубайса й одним із керівників РАО «ЄЕС» — принципово різні поняття». — про те, що є ставлеником заступника глави президентської адміністрації РФ Ігоря Сєчина в інтерв‘ю «Дзеркалу тижня» Олександр Бабаков: «Говорити про національну належність капіталу — некоректно. Капітал не знає кордонів» (20 травня 2005 року)

«На той момент протистояння в Раді було очевидним. «Третя сила» не становить цінність сама по собі. Моя основна ідея полягала і полягає в тому, що необхідний якийсь новий погляд на ситуацію. Йдеться не стільки про якусь конкретну третю партію, противагу існуючим політичним силам, стільки про над-ідею, що стоїть вище за погляди конкретних сил, яка в умовах жорсткого протистояння зможе об`єднати українське суспільство. Ось про що йшла мова. Сьогодні Партія регіонів як основа правлячої коаліції демонструє бажання і можливість зробити це, консолідувати суспільство. Це можна тільки вітати». — про необхідність створення третьої політичної сили в Україні у бліц-інтерв`ю УНІАН Депутат Держдуми РФ Бабаков: Регіонам вдалося звести нанівець кризу в Раді (21 липня 2006 року)

«Я не володію ніякими активами. Це очевидно і факт. При чому років десять уже, п’ятнадцять». — про володіння українськими активами в інтерв‘ю «Громадському радіо» Колишній депутат російської Держдуми Олександр Бабаков заперечує володіння українськими обленерго (2 квітня 2018 року)

«Я не володію і не продав. Ви уявляєте, що таке депутат Дерджуми, який підробляє декларацію? Подивіться мою декларацію, там все написано. Звідки ці інсценуації? Нічим вам допомогти не можу». — про можливий продаж власності на території України в інтерв‘ю «Громадському радіо» Колишній депутат російської Держдуми Олександр Бабаков заперечує володіння українськими обленерго (2 квітня 2018 року)

«Лише впродовж кількох останніх місяців ДБР провело велику роботу з передачі активів групи компаній російської «Татнефті» Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) для здійснення заходів з управління ними... Наразі арештовано 115 об’єктів нерухомого майна: нафтобази, заправні станції, нежитлові будівлі, земельні ділянки та 118 бензовозів і автомобілів... Також працівники ДБР спільно зі СБУ та ОГП розслідують діяльність енергетичної компанії VS Energy, яка володіє низкою обленерго… Наразі слідчі ДБР перевіряють причетність до компанії VS Energy – заступника голови Держдуми Росії Олександра Бабакова». — про причетність до енергетичних активів Бабакова в повідомленні Державного бюро розслідувань ДБР повідомило про передачу активів РФ вартістю сотні мільйонів гривень в управління держави (виправлено) (20 грудня 2022 року)