Аурні Тоур Сігюрдссон

Арні Тоур Сігюрдссон

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Арні Тор Сігурдссон (ісл. Árni Þór Sigurðsson) (30 липня 1960) — ісландський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Ісландії у Фінляндії та в Україні, Естонії, Латвії, Литві за сумісництвом.

Цитати

Про безвідходні технології в рибному промислі

У багатьох країнах є така проблема. Та й в Ісландії це теж було проблемою, але 30−40 років тому. Припустимо, що у процесі виловлювання риби ви ловите більше, ніж вам потрібно насправді. Перебираєте цю рибу, вам потрібна велика, але в сітях випадково може виявитися і дуже маленька, і ви просто викидаєте її, бо не збираєтеся використовувати. Риба просто вмирає, у цьому немає ніякого сенсу. Тому ось уже протягом 30 років в Ісландії працює така норма як безвідходне виробництво. Тобто, всю рибу, яку ми постачаємо в ресторани, виловлюють за попереднім замовленням. Це необхідно для того, щоб виловити її рівно стільки, скільки потрібно, і не більше. Якщо в сіті все-таки випадково попадається дрібна риба, яка не годиться для реалізації в ресторанах, ми можемо пустити її на корм тваринам, худобі.

У деяких ісландських компаніях приблизно 95−97% сировини використовують з тією чи іншою метою. У такому випадку, відходи — мінімальні. Це дуже важливо як в економічному сенсі, так і в екологічному, в тому, що стосується захисту навколишнього середовища. Ми рекомендуємо іншим країнам працювати за такою ж схемою. Бо станом на зараз у багатьох країнах Європи, на жаль, дуже багато сировини просто викидають. Це шкідливо і для довкілля, а також невигідно з фінансового погляду.

Про глобальне потепління

Торік багато говорили про зміни клімату, глобальне потепління. Ісландія дійсно відчуває на собі все це. У нас багато льодовиків, і ми бачимо, як вони поступово зникають, стають меншими. Також це помітно по водах, що омивають Ісландію . Ісландія вже заявила про бажання повністю нейтралізувати парникові гази до 2040 року [стратегія carbon neutral], тобто, скоротити кількість вуглецевих викидів. Крім того, ми підписали Паризьку угоду в 2014-му. Отже, такі теми як зміна клімату і захист навколишнього середовища для Ісландії — на порядку денному.

Про відновлювальну енергетику

Щонайменше 80% енергоспоживання Ісландії сьогодні — це стійка, зелена енергетика. Але у нас, як і раніше, залишаються автомобілі, а також рибальське виробництво, що продовжує забруднювати довкілля. Тому зараз ми використовуємо систему оподаткування, щоб заохотити людей використовувати електричні автомобілі. Отже, як це працює? Коли ви купуєте авто в Ісландії, ви повинні заплатити різні види податків. Якщо ж ви купили електрокар, то від частини цих податків ви звільняєтесь. Бо ми знаємо, що у виробництві ці автомобілі обходяться набагато дорожче, ніж ті, що їздять на паливі. Якщо не звільняти їх від податків, вони будуть обходитися ще дорожче, що не вигідно. У Рейк’явіку також пропонують безкоштовні паркінги для тих, хто користується гібридними або електричними автомобілями.

З рибальським промислом, звісно, все набагато складніше, тому що у нас зараз немає альтернативних технологій. Все дуже складно, адже рибальське судно не можна просто взяти і перемкнути на електрику, як автомобіль. Ще один важливий момент — сортування та переробка сміття. Все більше людей в Ісландії цікавляться цими технологіями і використовують їх. Тож ми на правильному шляху.

Про туристичний вигляд країни

Основні джерела економіки Ісландії — це рибний промисел, а також туризм. Думаю, туризм — навіть важливіший, ніж риба. Кількість туристів в Ісландії помітно зростає. Наприклад, у 2010 році нашу країну відвідало приблизно 500 тис. туристів, а в 2019-му — вп’ятеро більше, приблизно 2,5 млн туристів. Також ми активно займаємося розвитком сучасних електронних технологій, працюючи на експорт. Наприклад, це розробка нових високоточних технологій для кораблів. З промисловості у нас розвинені видобуток алюмінію, а також ферокремнію — це сплав заліза і кремнію.

Про обмін культурним досвідом

Київ — прекрасне старе місто з багатою історією. Але не так багато ісландців знають про це, знають про Київ і цікавляться його історією. Було б добре організовувати подорожі містами, такі самі, як коли ісландці їздять до Кракова, Праги, Будапешта чи Вільнюсу, тільки щоб вони їздили подивитися Київ. Ось що нам потрібно робити.

Мені здається, що нам конче потрібно обмінюватися культурним досвідом, щоб знати більше про країни один одного. Цього можна досягти в різний спосіб. Наприклад, запрошувати журналістів з Ісландії в Україну і навпаки. Або транслювати телепрограми, шоу, тобто, телевізійний контент, вироблений нашими країнами, один одному. Це також дасть можливість краще пізнати суспільство. Ще один спосіб — студентські програми з обміну досвідом.

До того ж у нас є схожі фольклорні мотиви, історичні моменти, які, як на мене, мають нас об'єднувати. Відома пам’ятка давньоруської літератури, Слово о полку Ігоревім, до речі, навіть перекладена на ісландську мову. Ми могли б перекладати наші саги [оповіді про історію і життя скандинавських народів, які охоплюють, переважно, період з 930-х до 1020 років], і, гадаю, багато українців купували б їх тут. Зокрема, наші історії про вікінгів. Взагалі, саги — це твори, які розповідають про організацію побуту, про життя ісландців, про сім'ї, родинні зв’язки, окремі розділи присвячено жінкам, дітям. Саги — це також історії про любов і ненависть, про помсту та про багато іншого. Я дуже зацікавлений у міжкультурному обміні між нашими країнами. Вважаю, це дуже важливо реалізувати.