Антонова Ніна Василівна
| Антонова Ніна Василівна | |
Ніна Василівна Антонова (нар. 2 грудня 1935, Бакали, Башкирська АРСР, Російська РФСР, СРСР) — радянська і українська актриса. Заслужена артистка УРСР (1980). Народна артистка України (2021).
Цитати
[ред.]«Це точно. Син Сергій, коли оголосили переможця, сказав: «Мамо, це ж ти!» А я все не могла повірити. Знаєте, мені було дуже приємно. Ось недавно сказали, що я перша українська актриса, яка отримала «Золотого Дюка». |
«Мабуть, у тому, щоб бути людиною. Жінкою, котра любить дружину, матір'ю. Я дуже відмовлялася від цього фільму. Казала Сергію: «Не треба мене знімати, я стара й негарна». Але він наполяг. По суті картина робилася на чистому ентузіазмі. Я не отримала жодної копійки гонорару». — про свою головна роль у житті в інтерв’ю "ФАКТАМ" Нина Антонова: "Пойдите найдите среди артистов такую, как у меня, "морду лица" (26 лютого 2018 року) |
«Ой, та що ви! Пам'ятаю роки перебудови, коли ми із чоловіком сиділи зовсім без грошей. Пенсія була крихітною. І раптом мені запропонували попрацювати актрисою у передачі «Прихована камера». Я знялася там тричі, мені платили по 50 гривень на день. До речі, на ті часи чималі гроші. |
«Я люблю жартувати з цієї теми. Зараз глядачів уже не здивуєш підтягнутими обличчями артистів, а ви підіть знайдіть таку, як у мене, морду обличчя. Я ніколи нічого не робила зі своєю зовнішністю. Усі мої процедури зводяться до того, щоб намастити обличчя сметаною чи яєчною маскою. Хоча, зізнаюся, у свій час хотіла зробити собі пластику. |
«Та ви смієтесь. Дивлюся на себе на екрані і тільки думаю: "Е-моє!" Нещодавно моя подруга, одна дуже відома актриса, побачила мене у фільмі «Важкі підстави для вбивства» і сказала: «Боже, страх який!» Але я не розгубилася, відразу їй відповіла: «На себе подивися, сама на холодильник схожа!»» — про те, що зовсім не виглядає на свій вік в інтерв’ю "ФАКТАМ" Нина Антонова: "Пойдите найдите среди артистов такую, как у меня, "морду лица" (26 лютого 2018 року) |
«Про що мова! Я народилася в глухому селі в Башкирії. Мій батько був військовослужбовцем, а мати — домогосподаркою. Нас було четверо дітей, але кожному батьки зуміли дати пристойну освіту. Коли я була у старших класах, ми переїхали до Жовтневого містечка. Там я ходила в драмгурток при клубі нафтовиків. |
«Справді, не можу сказати, щоб особливо боялася, хоча відчувала збентеження, складаючи іспити разом із гарними москвичками. Я приїхала до Москви, вперше потрапивши до великого міста. Була вражена! Стояла з валізкою і боялася перейти величезну площу між Казанським та Ярославським вокзалами. Попросила людей мене перекласти. А потім завмерла, побачивши ескалатор. Так було страшно ставати на нього, що аж дух захоплювало! До речі, ескалаторів боюсь досі». — про те, що характер був сильним із дитинства в інтерв’ю "ФАКТАМ" Нина Антонова: "Пойдите найдите среди артистов такую, как у меня, "морду лица" (26 лютого 2018 року) |
«Вирішила подавати документи до трьох вишів: ГІТІС, ВДІК та Щукінське училище. Пройшла лише у «Щуку». Спеціально для творчого конкурсу ще вдома кравчиня пошила мені сукню — голубеньку з ґудзичок. Ось я стояла в ньому перед комісією і читала поему Маргарити Алігер про Зою Космодем'янську. Педагогам дуже сподобалася. А моєю дипломною виставою був «Три товстуни», в яких грала принца, бо моє амплуа було травести». — про те, як вступала на навчання на акторку в інтерв’ю "ФАКТАМ" Нина Антонова: "Пойдите найдите среди артистов такую, как у меня, "морду лица" (26 лютого 2018 року) |
«Саме. Натомість зараз я граю секретарів обкомів, голів колгоспів та добрих бабусь. Ролі коханок мені ніколи не діставалися. На моєму курсі навчалися Вася Ліванов та Слава Шалевич, з якими була дуже дружною. Я жила на квартирі недалеко від училища, на Арбаті». — про те, що спочатку грала підлітків у інтерв’ю "ФАКТАМ" Нина Антонова: "Пойдите найдите среди артистов такую, как у меня, "морду лица" (26 лютого 2018 року) |
«Це тільки таке звучить. Насправді жила в кімнаті з господинею-алкоголічкою та клопами. Пам'ятаю, як ставила на ліжко баночки з гасом, щоб клопи на мене не лізли. Бабуся спала на ліжку за шафою, а я — в іншому кутку. За вікном у неї завжди були виставлені чвертки з горілкою. І курила вона нещадно. |
«Соромно сказати, але я маю штани 20-річної давнини, які я й зараз одягаю, ще доводиться застібати їх шпилькою, щоб не звалювалися. Я їла завжди дуже мало, але часто». — про свій зовнішній вигляд в інтерв’ю "ФАКТАМ" Нина Антонова: "Пойдите найдите среди артистов такую, как у меня, "морду лица" (26 лютого 2018 року) |
«Зізнаюся, хотіла. Навіть пробувалась у кількох театрах, але раптом отримала запрошення зіграти головну роль у картині «Військова таємниця». Це було 1957 року. Мені було 23 роки, і я вперше побачила море! Пам'ятаю, як переживала, прямуючи на зйомки в Артек. Для мене, радянської дитини, яка виросла в далекій Башкирії, «Артек» був предметом мрій, недосяжною заввишки. І раптом я опинилася у своїй мрії». — про те, що хотіла залишитись у Москві в інтерв’ю "ФАКТАМ" Нина Антонова: "Пойдите найдите среди артистов такую, как у меня, "морду лица" (26 лютого 2018 року) |
«До речі, на зйомках познайомилася з Тимуром Гайдаром та його мамою, дружиною Аркадія Гайдара. Вона дуже ніжно ставилася до мене. Тимур на той час був одружений, у нього вже народився Єгор. Я розповіла, що мене не взяли до театру Вахтангова через те, що не було московської прописки. Тимур рознервувався і вигукнув: "Якби я знав про це раніше, я б вас запросто прописав у Москві!"» — про знайомство з Тимуром Гайдаром в інтерв’ю "ФАКТАМ" Нина Антонова: "Пойдите найдите среди артистов такую, как у меня, "морду лица" (26 лютого 2018 року) |
«Але, знаєте, я вдячна долі, що все сталося саме так. Якби залишилася тоді у Москві, то ніколи не зустріла б свого чоловіка. Толя на той час навчався в Інституті імені Карпенка-Карого та був запрошений асистентом режисера картини «Військова таємниця». Це було кохання з першого погляду. У мене і Толі. Наші відносини стрімко розвивалися, і після зйомок я поїхала до нього до Києва. Тоді він знімав кут на Прорізній». — про зустріч із своїм чоловіком Анатолієм Буковським в інтерв’ю "ФАКТАМ" Нина Антонова: "Пойдите найдите среди артистов такую, как у меня, "морду лица" (26 лютого 2018 року) |
«Народжувати свого сина Сергію вирушила до мами, до Башкирії. Повернулась, коли синові було близько чотирьох місяців. Квартири, як і раніше, у нас не було, жили ми важко, і зрештою Толя не витримав і як колишній фронтовик пішов на прийом до заступника голови президії Верховної Ради УРСР Сидора Ковпака. Пояснив, що опинився з сім'єю у скрутному становищі. |
«Він дуже хотів цього. Але після спроб стало зрозуміло, що в мене не та мова, колорит і типаж. Пам'ятаю, він називав мене «Севастопольською бомбою». Я була дуже запальною. Загалом так і не змогла вловити специфіку образу Хімки. Та й зовнішність у мене була не та. У картині цю роль відіграла Таїсія Литвиненко. А в мене був лише один знімальний день у фільмі «За двома зайцями» та крихітна роль. Коли йшли зйомки, ніхто й не припускав, що фільм буде таким популярним. Просто працювали». — про те, що Віктор Іванов запрошував на роль Хімки у картині «За двома зайцями» в інтерв’ю "ФАКТАМ" Нина Антонова: "Пойдите найдите среди артистов такую, как у меня, "морду лица" (26 лютого 2018 року) |
«Траплялося багато кумедних моментів, пов'язаних із знаменитим актором Миколою Яковченком. Всім було відомо, що він великий аматор випити. Тому його дочка завжди була поруч, щоб стежити за батьком. До речі, згодом ми з Яковченком знімалися у картині «Варькина земля», де він теж був під пильним наглядом. |
«Так, був чудовий час. У коридорах кіностудії можна було зустріти Івана Миколайчука, Леоніда Осику, Борислава Брондукова, Раю Недашківську. Іноді походжав Сергій Параджанов. |
«Навіть не думала про це. Мабуть, щаслива. У мене склалася акторська доля, чудовий син. Сумно, звичайно, що вже немає мого чоловіка, що я стара і мені залишилося зовсім небагато. А в іншому чого гнівити Бога? Було б здоров'я». — про те, що щаслива жінка в інтерв’ю "ФАКТАМ" Нина Антонова: "Пойдите найдите среди артистов такую, как у меня, "морду лица" (26 лютого 2018 року) |
Примітки
[ред.]
