Перейти до вмісту

Аннелі Кольк

Матеріал з Вікіцитат
Аннелі Кольк
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Аннелі Кольк (ест. Anneli Kolk; 1976) — естонська дипломатка. Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні (з 2023)[1][2].

Цитати

[ред.]
  •  

Відколи Росія окупувала Крим та інші регіони, естонське суспільство дуже схвильоване ситуацією в Україні. Політики завжди слідують волі народу, тому ми бачимо таку велику підтримку України з боку уряду та парламенту. У мене на очах з’являються сльози, коли бачу, як багато людей в Естонії допомагають вашій державі. Вони, зокрема, забезпечують автомобілями українських військовослужбовців на передовій. На початку повномасштабної війни половина Естонії плела маскувальні сітки. Ми розуміємо, що все це – гроші, але вони то є, то немає, а свобода залишається.
Українці – надзвичайно сміливі, витривалі та стійкі, нас це дуже надихає. Я ніколи не чула дискусій на тему, чому естонці сплачують частину податків на допомогу Україні[3].

  •  

Ми навчаємо протезуванню українських фахівців. Натомість естонські лікарі вивчають ваш досвід, адже раніше в нас не бачили поранень, які отримують в Україні. Також забезпечуємо реабілітацію для українських військовослужбовців із боку міністерства оборони. Її вже змогли пройти понад 240 воїнів[3].

  •  

Ми пообіцяли, що підтримуватимемо Україну в усіх битвах до перемоги. Велика допомога потрібна буде й після війни, а особливо – на відбудову. Прем’єр-міністр Естонії перебувала у Берліні, де проходила конференція з відбудови. Після війни Україна не залишиться сам-на-сам зі своїми проблемами. Ми хочемо, щоб ваша країна стала членом Європейського Союзу та НАТО, і будемо допомагати на цьому шляху[3].

  •  

Під час виборчих кампаній політики дуже багато обіцяють, але як тільки їх обирають, вони змінюються. Сподіваюся, що зміни в Європейському парламенті не дуже сильно вплинуть на підтримку України. Звісно, інколи з приводу цього виникатимуть дискусії, але Європарламент буде однією з ключових інституцій Європейського Союзу, яка підтримує Україну[3].

  •  

Після того, як я приїхала в Україну, багато чому навчилася у ваших громадян. Зі свого вікна я бачила дрони та ракети. Разом із волонтерами їздила до лінії фронту, де провела три дні. Хочу сказати, що ваша сміливість, стійкість та витривалість – вражаючі.
Хочу побажати і далі зберігати силу свого духу та не втрачати надії[3].

  •  

Упродовж останніх 30 років ми реалізували проєкти, аби інтегрувати росіян в естонське суспільство. Звичайно, ми теж засвоїли уроки в цьому процесі. Не вважаємо, що вони становлять загрозу Естонії. Звісно, ми моніторимо ситуацію.
Я працюю у галузі міжнародних відносин більше 25 років і починала з посади, що відповідає за права меншин та інтеграцію в Європейський Союз. Упродовж цього часу я помітила, що представники російської меншини другого і третього покоління прийняли громадянство Естонії та були інтегровані[3].

  •  

Щодо Естонії, ми не бачимо жодного іншого виходу, окрім перемоги України. Ми є членами НАТО та Європейського Союзу, де всі рішення приймаються шляхом консенсусу. Ми маємо там голос і він дуже гучний. Ми віримо у перемогу України[3].

  •  

Як посол Естонії скажу, що для нас важливі всі напрямки, де ми можемо допомогти Україні. Хоча ми – маленька країна, але дуже гнучкі в реакціях та розподілі ресурсів[3].

Примітки

[ред.]