Анна Ільїна

Ільїна Анна Валеріївна(нар. 28. 03. 1980, Київ) — українська філософиня, музикознавиця. Досліджує трансцендентально-феноменологічну традицію та філософію деконструкції, розвиває концепцію «гіперболічного трансценденталізму», брала участь в міжнародному проєкті «Європейського словника філософій» (наукові керівники Б. Касен та К. Сігов).^[1]

Цитати

Деконструкція опозиції «іманентне — трансцендентне» абсолютизує трансцендентальність як межевий простір.^[2]

Ідея пізнання знаходиться, так би мовити, у самому осерді проблеми трансцендентального універсалізму.^[3]
— «По-перше, з огляду на свою універсальну значущість, визначальну функцію – як критерію і кінцевої мети всіх кантівських інтелектуальних починань. По-друге, через зазначене вище уможливлення універсальності відношенням до пізнаннєвого виміру. І по-третє, через те, що в пізнанні поєднуються дві радикально відмінні спроможності – два «стовбури»: чуттєвість і розсуд.»^[4] (там само) 2019 р.

	Прихильність до закону, букви традиції – єдина умова, що дозволяє здійснювати практику деконструкції зсередини традиційних текстів, традиційно використовуючи традиційні поняття. [...] «Отже, я говоритиму про букву...», – так починає Дерріда свій «програмний» текст "Différance".^[5] — 2014 р.
	«Итак, я буду говорить о букве...», – так начинает Деррида свой «программный» текст «Différance». Приверженность букве закона, букве традиции – единственное условие, позволяющее осуществлять практику деконструкции изнутри традиционных текстов, традиционно используя традиционные понятия.

Синтезуючи в собі два на позір протилежні прагнення, — універсалістичну настанову і спрямованість на інше - філософський дискурс поєднує у собі радикальну значущість чинника традиції (що, зокрема, зумовлює високий статус історико-філософських досліджень у системі філософського мислення) із засадничістю ідеї або принципу свободи. І філософська концепція деконструкції надає як окремий теоретичний прецедент такого поєднання, так і широкий потенціал подальших концептуальних пошуків у напрямі дослідження й конституювання нових, перспективних для історико-філософського поступу форм відношення між свободою думки й мисленнєвою традицією, між «зовсім інакше» та «завжди вже».^[6] — 2022 р.

	…філософська та релігійна думка розгортаються у двох сферах: етичній та граматичній (або літературній); буквальній та риторичній. Спроба збереження усного закону (етичного) затребувала книги: буква закону вимагає букви листа. Євреї – «народ книги» і народ коментаря. «Коментар – основний модус єврейського висловлювання, мейнстрім єврейської думки»^[7]. А отже, через неминучі причини, і народ метафори. Дерріда, слідуючи метафориці Едмона Жабе, ототожнює Поета та Єврея. А поет – це перед усім творець метафор. Таким чином, єврейська свідомість ототожнюється з поетичним – апоретичним – мисленням. Згідно з Деррідою, мова є «першопочатково метафоричною».^[8]^[9] — 2014 р.
	…философская и религиозная мысль разворачиваются в двух сферах: этической и грамматической (или литературной); буквальной и риторической. Попытка сохранения устного закона (этического) потребовала книги: буква закона требует буквы письма. Евреи – «народ книги», и народ комментария. «Комментарий– основной модус еврейского высказывания, мейнстрим еврейской мысли». А значит, в силу неизбежных причин, и народ метафоры. Деррида, следуя метафорике Эдмона Жабе, отождествляет Поэта и Еврея. А поэт – это прежде всего творец метафор. Таким образом еврейское сознание отождествляется с поэтическим – апоретическим – мышлением. Согласно Деррида, язык является «изначально метафоричным».

Примітки

↑ Ільїна Анна Валеріївна / А. М. Єрмоленко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: esu.com.ua
↑ Анна Ільїна. Раціональність як реляційність: синтетична єдність відмінностей в трансцендентальному просторі границі. / Філософські обрії, 2009, No 22 — с. 114 [1]
↑ А. В. Ільїна. Кантова концепція вільної гри в ракурсі проблеми універсальності та її критична інтерпретація в деридианській філософії. Мультиверсум. Філософський альманах. – 2019. – Випуск 3–4 (169–170) ISSN 2078-8142 — с. 85
↑ Kant I. Critique of Pure Reason / trans.: P. Guyer, A. Wood. Cambridge: Cambridge University Press, 1998. 785 с. — с.135,151
↑ Ильина А. Буквальность метафоры и присутствие вопроса: еврейский лейтмотив в трансцендентализме Жака Деррида. Sententiae, 2014, No 2 (XXXI) ISSN 2075-6461. — с. 136 pdcnet.org
↑ Анна Ільїна. Традиція і свобода в деконструкційній «філософії філософії» / Sententiae, Volume XLI, Issue 3, 2022. ISSN 2075-6461. - С. 21 [2]
↑ Розет А. Священная грамматика. Запись выступления на лингвистическом Шавуот-фесте 2011. m.eshkolot.ru
↑ Деррида, Ж. О грамматологии. Пер. с фр. Н. Автономовой.– Москва: AdMarginem, 2000a, 512 с. — с. 455
↑ Ильина А. Буквальность метафоры и присутствие вопроса: еврейский лейтмотив в трансцендентализме Жака Деррида. Sententiae, 2014, No 2 (XXXI) ISSN 2075-6461. — с. 147 pdcnet.org

Джерела

Посилання

Анна Ільїна: Українська філософська спільнота в персоналіях

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] Ільїна Анна Валеріївна / А. М. Єрмоленко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу: esu.com.ua

[2] Анна Ільїна. Раціональність як реляційність: синтетична єдність відмінностей в трансцендентальному просторі границі. / Філософські обрії, 2009, No 22 — с. 114 [1]

[3] А. В. Ільїна. Кантова концепція вільної гри в ракурсі проблеми універсальності та її критична інтерпретація в деридианській філософії. Мультиверсум. Філософський альманах. – 2019. – Випуск 3–4 (169–170) ISSN 2078-8142 — с. 85

[4] Kant I. Critique of Pure Reason / trans.: P. Guyer, A. Wood. Cambridge: Cambridge University Press, 1998. 785 с. — с.135,151

[5] Ильина А. Буквальность метафоры и присутствие вопроса: еврейский лейтмотив в трансцендентализме Жака Деррида. Sententiae, 2014, No 2 (XXXI) ISSN 2075-6461. — с. 136 pdcnet.org

[6] Анна Ільїна. Традиція і свобода в деконструкційній «філософії філософії» / Sententiae, Volume XLI, Issue 3, 2022. ISSN 2075-6461. - С. 21 [2]

[7] Розет А. Священная грамматика. Запись выступления на лингвистическом Шавуот-фесте 2011. m.eshkolot.ru

[8] Деррида, Ж. О грамматологии. Пер. с фр. Н. Автономовой.– Москва: AdMarginem, 2000a, 512 с. — с. 455

[9] Ильина А. Буквальность метафоры и присутствие вопроса: еврейский лейтмотив в трансцендентализме Жака Деррида. Sententiae, 2014, No 2 (XXXI) ISSN 2075-6461. — с. 147 pdcnet.org

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]