Анджей Менцвель
| Анджей Менцвель | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Анджей Станислав Менцвель (пол. Andrzej Stanisław Mencwel; нар. 11 вересня 1940, м. Тарнобжег, Польща) — польський історик, літературний критик, антрополог культури, есеїст. Редактор часописів Literatura (1978—1980), Polityka-Kultura (1990—1995). Професор Інституту культури Варшавського університету.
Цитати
[ред.]Є один письменник, який безсумнівно є одним із найвизначніших письменників повоєнного покоління світової літератури, який щасливо досі живе і уже давно повинен отримати нобелівську премію – це Тадеуш Ружевич. А з тих молодших, то навіть не знаю. Часом кажуть про Адама Загаєвського, але як на мене, то варто з цим прізвищем ще почекати[1]… |
Однозначного лідера нині у польській літературі не має. За останні п’ять років розвинулися дуже цікаві поетичні течії, в яких я особисто слабо орієнтуюся, тому прізвищ вам не назву. Натомість у прозі – є Ольга Токарчук, Стефан Хвін і ще кілька прізвищ з їх оточення… Є ще молодий автор Яцек Дехнел, який нещодавно видав роман, який гучно облетів країну і я чув про нього багато хороших відгуків. Але й тут, як у проблемі масової і високої літератури, ситуація затирається… Немає такого літератора, який би відігравав таку важливу роль, як Мілош свого часу, рік якого цьогоріч відзначаємо. Ані такого як Вітольд Гомбрович чи навіть Тадеуш Конвіцький[1]… |
Поділ на літературу високу і популярну відходять у минуле. Перебуваємо у процесі, де ієрархії затираються. Нині література популярна чи так звана масова, як, наприклад, кримінальні повісті Марека Краєвського уже не є маргінальною літературою. Так само, як фантаст Яцек Дукай. Я щоправда погано знайомий з його творчістю, але його називають новою зіркою у літературі. Сьогодні жанрові мікси мають найбільшу популярність. Втім трапляється, що й кічові книжкові явища отримують хвилинний успіх, але це нормально, і цього не можна уникнути, коли затирається межа поділу на літературу високу і масову[1]. |
Свобода слова є нині всесторонньою. Якби ви бачили промоніторили все що пишеться і читається – це ж здуріти можна. Натомість однозначно можу сказати, що існують системи впливу. Хтось більше, хтось менше, але таки має вплив на громадську думку, доступ до мас-медіа… В Польщі безперестанку вже кільканадцять років тривають прикрі дискусії щодо публічного телебачення. Якби в Польщі відбулося, щось таке як у вас, маю на увазі переслідування письменників, обшуки в квартирі Марії Матіос, то був би страшний скандал, люди б просто вийшли на велику публічну маніфестацію[1]! |
Примітки
[ред.]
