Алфімова Людмила Іванівна

Алфімова Людмила Іванівна

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Людми́ла Іва́нівна Алфі́мова (4 вересня 1935, Харків, Українська РСР, СРСР — 22 лютого 2024, Печера, Тульчинський район Вінницька область, Україна) — українська акторка театру і кіно, заслужена артистка України (2003), кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня (2021).

Цитати

«Людмила Алфімова. Заслужена артистка України. Виконавиця головної ролі – Софії – у фільмі «Весілля у Малинівці». Також глядачі пам'ятають мене у ролі Миронії у картині «За двома зайцями», у ролі Одарки у фільмі «Прощайте, фараони». Я зіграла майже у сорока картинах». — про те, як сама представилася б глядачам в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Кольори подобаються сіро-блакитний, червоний, чорний… Усі, що мені йдуть. В інтер'єрі віддаю перевагу теплим тонам, не різким. У кімнаті у мене, наприклад, блідо-рожеві шпалери і трохи яскравіші портьєри. Люблю запах моря. Все життя хотілося купити на узбережжі будиночок чи квартиру. Коли я приїжджала до моря, завжди плакала. Казала: «Здрастуйте, море! Я приїхала! Дивилася на хвилі, вдихала морський запах. Навіть пральний порошок чи освіжувач повітря вибираю з морським ароматом. Люблю запах лісу. Особливо восени він просто дурманить, хвилює до сліз. А в їжі віддаю перевагу рибі. Дуже смачне роблю заливне. Улюблений алкогольний напій маю шампанське. А з безалкогольних часто заварюю шипшину, яку подружка надсилає мені із Закарпаття». — про улюблений колір, запах, продукт та напій в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Війною. Запам'яталися свистячі бомби над головою. Якось ми йшли з мамою вулицею, і раптом почалася бомбардування. Мама потягла мене до хати, куди тікали всі люди. Біля цієї хати стояла підвода, два коні. І я буквально перед самою хвірткою вириваюся і бігом у будинок навпроти, де була відкрита хвіртка. І одразу — у льох, мама за мною. Коли ми вийшли назовні, від хати, куди тягла мене мама, залишилася лійка. Загинув кінь. Це було жахливо. Досі думаю, наскільки сильні в мене ангели-охоронці, які тоді вберегли нас із мамою». — про те чим пахне власне дитинство в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«У юності я мріяла бути льотчицею. Закінчила харківський аероклуб, літала на Як-18. Виконувала комплекс найвищого пілотажу. Але в училищі мене не прийняли. І я вступила до театрального інституту. Там все було також дуже цікаво — фехтування, танці, сценічна мова… І я була щаслива». — про щасливу юність в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Щаслива була і коли вийшла заміж за кохану людину Фелікса. У нас народилися дві дівчинки. А нещастя полягало в тому, що чоловіка ніколи не було поряд. Він постійно перебував у відрядженнях. Це нас і розлучило. Щастя сталося, коли я приїхала на зйомки до села Петрашівка Вінницької області та познайомилася з головою колгоспу Героєм Соціалістичної Праці Іваном Кальницьким. Його улюбленим фільмом було «Весілля у Малинівці». А у головну його героїню солдатку Софію він був закоханий. Коли мене йому представили, він своїм очам не повірив. Дві години ми з ним розмовляли. Тож я зустріла своє щастя. Я була закохана у цю людину. Для нього я була королевою, богинею. Тільки подумаю про щось, а він мені вже купив, приніс… А загалом щастя вже те, що ми живемо. Я щаслива людина». — про те, коли була щасливою у житті в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Він у тому, щоби тебе любили, поважали». — про те, у чому бачить сенс життя в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Вершина кохання — наші діти». — про розуміння кохання в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Найщасливіший був, коли я у 16 ​​років самостійно, за штурвалом літака, злетіла в небо. Я кричала від радості, співала. Але коли раптом виявила, що ззаду немає інструктора, так закричала від жаху! То був страшний момент». — про найщасливіший день свого життя в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Єхидства, брехні та заздрості». — про те, чого нізащо не зможе пробачити іншим людям в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Це легко зробити. Не так щось сказали чи подивилися, і я можу заплакати». — про те, що може довести до сліз в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Треба чогось дуже бажати. І ще потрібний щасливий випадок». — про те, які якості потрібно мати, щоб досягти успіху в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Потрібна удача. На роль Софії у «Весіллі в Малинівці» я потрапила завдяки нагоді». — про особисту формула успіху в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Першорядну ніколи не грали. Є – спасибі. Ні, доведеться затягувати пояс тугіше. А загалом вони дуже потрібні. Фільми за моєю участю постійно йдуть на телевізорі, в Інтернеті стільки відгуків. Але я не можу їх прочитати, тому що у мене навіть немає коштів, щоб купити звичайнісінький ноутбук. Пенсії ледве вистачає, щоб опалювати будинок, заправити машину бензином (живу я в селі Печора Вінниччини). Адже я й стільки працювала, і мій чоловік Іван Кальницький, який помер десять років тому». — про те, яку роль у житті відіграють гроші в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Я ніколи не була абсолютно вільною. Завжди відчувала відповідальність перед кимось. А з іншого боку, жила як хотіла. Напевно, це є свобода». — про те, що означає бути вільною в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Добро має перемогти. До цього поняття входить і любов, і доброта. А зло це війна, зрада». — про те, що вкладає у поняття добра та зла в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Мабуть, мій характер, моя сила волі. Я могла взяти себе в руки, розставити всі крапки над «i», все обмозгувати і дійти якогось висновку». — про те, що допомагало подолати періоди повного розпачу в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Саме життя. Іноді вона підносить такі «сюрпризи», ставить такі бар'єри, що треба мати силу та характер, щоб упоратися з цим». — про те, що в житті видається найпростішим в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Так. Я людина віруюча». — про те, що існує Бог в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Чудо - наші діти. І саме життя – диво». — про чудеса у житті в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Не хотіла б там опинитися. Довго прожити сама там не могла б. Я люблю спілкування». — про те, що не змогла б прожити на безлюдному острові в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Мені подобається дев'ятнадцяте століття. Карети, гарне вбрання, зачіски... А поспілкуватися хотілося б з багатьма письменниками, поетами, композиторами». — про те, в яку б епоху хотілося б жити і з ким із представників тієї доби поспілкуватися в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)

«Світ може врятувати розум». — про роль краси у світі в інтерв’ю "ФАКТАМ" Людмила Алфимова: "Самый счастливый день был, когда я в 16 лет самостоятельно, будучи за штурвалом самолета, взлетела в небо" (29 січня 2016 року)