Алейніков Сергій Євгенович

Алейніков Сергій Євгенович

Стаття у Вікіпедії

Сергі́й Євге́нович Але́йніков (біл. Сяргей Яўгеньевіч Алейнікаў, 7 листопада 1961, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР) — колишній радянський та білоруський футболіст, півзахисник. Згодом — футбольний тренер. Заслужений майстер спорту СРСР (1988). Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший білоруський футболіст 50-річчя (1954—2003).

Цитати

«До від'їзду в Турин мені було краще мешкати у Мінську. На даному етапі краще жити в Лечче, де у мене свій будинок». — про задоволення своїм життям в Італії в інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«Не бачу в цьому необхідності. У мене є вид на проживання. Цього цілком достатньо. Маю можливість подорожувати без всяких віз. Хіба що голосувати не можу. Але я і в СРСР не голосував. Хоча ні, один раз було – мені тільки 18 років виповнилося. Чомусь потрібно було обов'язково проголосувати. Тоді в Радянському Союзі зазвичай голосували просто – брали бюлетені і, не розглядаючи їх, кидали в скриньку. Я так і зробив – навіть не вникав, які вибори проводилися». — про життя в Італії без італійського паспорта в інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«Та я вже й не пам'ятаю – за "молодіжку" всього чотири або п'ять матчів відіграв. Але історія була. Поїхали на турнір до Швеції. Відіграли, виліт додому наступного дня. Тренери пішли на банкет, а мені сказали на правах комсорга організувати дозвілля для хлопців – зводити команду в кіно. Я обрав фільм, ми пішли на нього. Обрана мною картина виявилася порнострічкою – у Швеції на початку 1980-х це вже було можливим. Усім сподобалось. Коли повернулися зі Скандинавії, партнери по молодіжній збірній сказали, що я хороший комсорг і запропонували мені й надалі займати цю посаду». — про те, як обрали комсоргом молодіжної збірної СРСР в інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«Генеральний менеджер клубу, уродженець Луганська Юрій Білоус запросив мене з Італії, а уродженця Дніпропетровщини Сергія Шавла – з Австрії. Ми повинні були будувати команду з нуля. Плани розписувалися наполеонівські. Але коли приїхав у розташування клубу, виявилося, що реальна картина, м'яко кажучи, не зовсім така, як розповідалася на словах. Тоді в Росії багато речей ще працювали за іншими стандартами. Процвітали непрозорі контракти, існували договірні матчі. Я з цим зіткнувся безпосередньо». — про те, як у 2003 році запросили в Торпедо-Металург, однак, пропрацював у Москві недовго в інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«До кого я повинен був йти? До президента? Він би сказав, що про договірний характер ігор йому нічого не відомо. І, цілком можливо, він у цьому випадку не лицемірив би. До кого йти і що казати? Це дуже тонкий і серйозний момент. Людина, по суті своїй, слабка. Не всі можуть встояти перед спокусами. Футболісти – зокрема. У мене ж не було залізних доказів причетності гравців до договірних ігор. Були підозри і нічого більше. Якщо футболіста після гри викликати до себе в кабінет і почати звинувачувати в змові, думаєте, він зізнається?! Звичайно, люди, які все життя провели у футболі, по ходу гри можуть зробити певні висновки. Але фактів на руках у них не буде». — про те, чому не захотів порозумітися з керівництвом клубу в інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«На моїй пам'яті була пара таких зустрічей. Пам'ятаю, перед поєдинком з Торпедо Кутаїсі в Мінську, мені зателефонував одноклубник. Сказав, що йому запропонували здати гру і попросили поговорити на цю тему зі мною. Мовляв, Торпедо необхідна гостьова перемога. Я відразу сказав, що в такі ігри не граю. Одноклубник теж зазначив, що здавати матч не збирався, повідомив мені просто як про факт спроби підкупу. Після першого тайму програвали 0:1. Додам, що напередодні поєдинку Мінськом вже щосили гуляли чутки, що Динамо здало гру. Але в другому таймі ми зібралися і забили два голи. Переможний м'яч я забив на 90-й хвилині. Усі розмови відразу вщухли». — про те, що за часів своєї ігрової кар'єри стикався з договірними матчами в інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«Ну, ми після чемпіонства ще бронзові медалі взяли і у фінал Кубка країни вийшли. У Дніпра, в порівнянні з нами, в команді було більше перспективної молоді. У нас же – переважно вікові гравці, і чемпіонський сезон став для них піком». — про те, чому мінське Динамо після тріумфального чемпіонату-1982 знову переформатувалось у середнячків у інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«Скоріше, вони були просто іншими. Два-три заняття на тиждень у Едуарда Васильовича були присвячені акробатиці. Він зазвичай примовляв, що футболіст повинен бути розвиненим різнобічно. Вчив правильно падати – групуватися при падінні, а також швидко підводитись. Усе це, безумовно, потрібно. Без відповідних знань і навичок гравець буде куди частіше отримувати травми. Було б дуже чудово, якби всі ці вправи футболісти чітко засвоювали ще в юнацькому футболі. Знаєте, для білоруського футболу загалом і для мене зокрема Едуард Васильович зробив дуже багато. Для Білорусі він така ж легенда, як Лобановський – для України. Лобановський же завжди йшов уперед, шукав новації. Намагався вичавити з гравця його максимум. І в цьому досягнув успіху. Його тренування дійсно базувалися на інтенсивності. Пам'ятаю, як ми поїхали на збори до Італії. Першу гру провели вранці з якоюсь аматорською італійською командою. Потім сіли у вертоліт і полетіли в Мілан. Увечері провели другий матч – проти Інтера. Два спаринги в один день – де ще таке можна зустріти? При цьому про Лобановського у мене залишилася тільки найсвітліша пам'ять – безмежно поважав його і як тренера, і як людину. У нього було тонке почуття гумору. Жартував із таким серйозним виглядом, що багато гравців не розуміли – жартує він чи говорить серйозно». — про те, як з 1984 року почали регулярно викликати у національну збірну, за яку відіграв 8 років у інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«Я в цьому участі не брав. При Едуардові Васильовичу крім мене в збірну викликалося ще троє гравців мінського Динамо – Гоцманов, Зигмантович і Кондратьєв. Мабуть, ми всі вважалися людьми Малофєєва. І, природно, нас ні в що не втаємничували. Про революцію напередодні Мундіалю вам краще дізнатися у гравців київського Динамо. Я ж можу тільки констатувати, що в підсумку тренерської рокіровки представництво футболістів мінського Динамо в збірній зменшилася відразу у чотири рази – до Мексики поїхав тільки я». — про те, як знімали Едуарда Малофєєва з поста головного тренера збірної СРСР напередодні чемпіонату світу-1986? Коли його за лічені тижні до турніру змінив Лобановський в інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«Розмова на цю тему була після вдалого для нас чемпіонату Європи-1988 у Німеччині. Ми дійшли до фіналу турніру, де поступилися Голландії. Делікатно поцікавилися, як я дивлюся на переїзд до столиці України. Але на той час усі провідні радянські футболісти дивилися у напрямку Західної Європи. У підсумку, замість Києва поїхав до Турина». — про те, як до київського Динамо запрошував Валерій Лобановський у інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«В усі деталі мене не посвячували. Якщо не помиляюся, моїм трансфером займався не Совінтерспорт, а центральна рада спортивного товариства Динамо. Вони передали права на мене італійській фірмі "Сімода". Рідному клубу дісталися, начебто, тільки автобус, комплекти форми і можливість протягом трьох років раз у рік проводити збори в Італії». — про те, як «Ювентус» заплатив за трансфер 3,5 мільйони доларів, додавши до цього сучасні автобус і мікроавтобус в інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«...Зараз це здається неймовірним, але тоді все так і було. Моя проблема полягала в тому, що в СРСР на той час ще не існувало системи контрактів. А поруч зі мною не було людини, яка могла все розкласти по полицях. Перед від'їздом з Мінська мені підсунули чистий бланк і сказали його підписати – мовляв, в Італії закінчується період заявок, потрібно терміново оформляти твій трансфер. Я і підмахнув. І, як вже потім дізнався, у контракті дійсно був цей пункт – якщо через рік Ювентус виставляє мене на трансфер, він автоматично виплатить фірмі "Сімода" мільйон доларів у якості штрафних санкцій. Тож ця фірма була дуже зацікавлена, щоб я після закінчення сезону в Турині змінив клуб». — про те, що в контракті, був пункт, що компанія, якій належали права на трансфер, отримувала мільйон доларів, якщо б пішов з Ювентуса за рік в інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)

«Я просто не знав, як поводитися в такій ситуації. До того ж обставини складалися не на мою користь. Коли прийшов у Ювентус, команду очолював Діно Дзофф. При ньому весь сезон відіграв в основі. Але, незважаючи на виграш Кубка Італії і Кубка УЄФА, Діно звільнили з посади – за третє місце в чемпіонаті країни. На зміну Дзоффу прийшов Джіджі Майфреді. Не уявляю, як йому взагалі запропонували роботу в Турині. Принаймі, у мене є великі сумніви щодо його тренерських здібностей. Природно, що більше ніж на сезон він у Турині не затримався. Але за цей короткий час встиг розвалити Ювентус. І, як виявилося, Джіджі на дух не переносив росіян. А білоруса Алейникова і українця Заварова Майфреді вважав росіянами. У 1992 році його ще в Дженоа взяли, то він відразу уродженцю України Добровольському сказав, що Ігор у нього грати не буде. У розмові зі мною Джіджі теж резюмував, що я не підходжу під його ігрову схему. До того ж, ще й менеджери "Сімоди" пожвавішали. Сказали, що Збігнєв Бонек дуже хоче бачити мене в «Лечче». У підсумку своєї мети досягли – я переїхав у Лечче, а вони заробили на мені ще один мільйон доларів». — про те, як грав у туринському «Ювентусі» в інтерв'ю «Футбол24» "У Росії зіткнувся з договірними матчами": відмова київському Динамо, шовінізм у Ювентусі і похід на порнофільм (15 лютого 2021 року)