Аджа Лябіб

Аджа Лябіб

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Аджа Лябіб (фр. Hadja Lahbib; нар. 21 червня 1970, Буссу, Валлонія, Бельгія) — бельгійська журналістка, телеведуча, режисерка та політична діячка, міністерка закордонних справ Бельгії з 15 липня 2022 по 30 листопада 2024, єврокомісарка з питань гуманітарної допомоги, готовності до кризових ситуацій та управління ними, цивільного захисту та рівності з 1 грудня 2024.

Цитати

Звичайно, поки ми стикаємося лише з гібридними загрозами, ваші солдати воюють на полі бою, борючись за цінності Європейського Союзу. Я тут побувала на Майдані. Я добре знаю бажання українського народу бути частиною Європейського Союзу, жити в демократичній країні. Це одна з базових українських цінностей. Ваші люди хочуть йти цим шляхом. Я дуже вражена темпами прогресу, якого ви змогли досягти на шляху вступу до ЄС, вашою готовністю отримати статус кандидата та розпочати переговори. І я з гордістю можу сказати, що саме ми розпочали ці переговори під час головування Бельгії в Раді міністрів ЄС, коли я була міністром закордонних справ Бельгії.

Ми добре пам’ятаємо, що під час пандемії Covid-19 дезінформація та теорії змови спонукали деяких людей думати, що вакцини — це якась отрута. Під час пандемії, коли хтось не вакцинований заражається, він поширює вірус, вражаючи все більше й більше людей. Те саме стосується дезінформації. Люди, не навчені відрізняти факти від дезінформації, поширюють її серед інших, «заражаючи» і їх. Отже, дезінформація дуже заразна, і «пандемію» справді важко зупинити. Нам потрібно вдосконалити існуючий механізм цивільного захисту. Оскільки ландшафт загроз постійно змінюється, нам треба адаптуватися, щоб мати змогу реагувати на гібридні загрози.

Ми зосереджуємось на найвразливіших групах, зокрема на літніх людях, жінках, дівчатах, які традиційно є першими жертвами війни. Звісно, ​​я не забуваю про тих, хто зараз на полі бою, - природно, вони страждають у першу чергу, але багато мирних жителів, внутрішньо переміщених осіб потребують допомоги. Іноді люди опиняються за 600 км від того місця, де колись був їхній дім, і їм треба відновлювати соціальні зв’язки. В одному із центрів стійкості, який ми підтримуємо, я зустріла жінку на ім’я Тамара. Їй вже 89 років, і вона є справжнім прикладом стійкості. Щоранку вона ходить на пробіжку, повторює собі перед дзеркалом, що вона найкраща, що вона прорветься. Ще така молода на вигляд і красива, вона опинилася дуже далеко від дому і не знає, коли зможе повернутися.

Однією з моїх функцій як єврокомісарки є забезпечення рівності, і я пам’ятаю, що два з половиною роки тому, коли я починала кар’єру на посаді міністра закордонних справ, ми не могли вільно говорити про деякі теми, зокрема про насильство щодо жінок, сексуальну агресію тощо. Але тепер ми можемо обговорювати ці питання та вирішувати їх разом, обмінюватися досвідом у таких сферах, як психічне здоров’я тощо.

Сьогодні кожний третій українець, а це близько 13 мільйонів людей, потребує гуманітарної допомоги. Такі прогнози дає Євросоюз та управління ООН з координації гуманітарних справ. Тому міжнародне співтовариство має тримати Україну високо в гуманітарному порядку денному. Той факт, що моя перша закордонна місія в якості єврокомісарки з питань рівності, готовності та управління кризами відбувається саме в Україну, свідчить про нашу рішучу відданість утримувати Україну в порядку денному та про те, що наша допомога продовжуватиметься в таких критичних секторах, як вода та її очищення, охорона здоров’я, гуманітарний захист та освіта в надзвичайних ситуаціях.

Україна є одним із бенефіціарів Механізму цивільного захисту ЄС. Фактично, саме тут, в Україні, ми проводимо найбільшу операцію в рамках цього механізму. Ми також посилюємо спроможності щодо протидії ХБРЯ (хімічним, біологічним, радіологічним і ядерним) загрозам і медичних заходів протидії. За останні два роки ЄС інвестував 1,2 млн євро в розбудову медичних запасів, в основному для протидії ХБРЯ загрозам. І як країна-учасник нашого механізму цивільного захисту Україна має доступ до цих запасів.

Українські школярі спочатку постраждали від двох років COVID-19, а потім одразу почалася війна, яка триває вже три роки війни… Це означає, що деякі діти взагалі не знають, що таке ходити до школи в нормальній обстановці, що таке звичайне очне навчання, і ця проблема матиме довгострокові наслідки. Це ще раз підтверджує важливість укриттів для їхньої безпеки, розробки нових стратегій навчання, які дозволяли б дітям відвідувати школу та навчатися в університетах.

У нас у ЄС буквально нещодавно відбулися вибори, у Бельгії також були вибори на трьох рівнях, і ми зрозуміли, що мусимо впровадити так званий щит демократії, щоб захистити всі наші демократії від зловмисного впливу. Дезінформація — це масова загроза, і це пов’язано із соціальними мережами та тролями, які там діють. Ми бачимо, що дезінформація надходить з Росії. Ми також виявили, що і в нас у Бельгії є законодавці, пов’язані з крайніми правими, а також із Росією. Наша розвідка дізналася, що в нас відбулося вороже проникнення. Це означає, що загрози є всюди. Вони можуть походити від деяких ЗМІ, які прагнуть посіяти плутанину, підбурити людей до якихось протестів проти системи.

Я відповідаю за Стратегію готовності Європейського Союзу на основі доповідей міністрів, але я впевнена, що ЄС має чого повчитися в України щодо цивільної готовності, беручи до уваги деякі речі, які в Україні робляться вже зараз. Я також бачила, як ваших дітей навчають діяти і реагувати в надзвичайних ситуаціях, наприклад, під час пожеж чи обстрілів, і вважаю, що дітей у всій Європі треба навчати готовності, створити такий собі аналог програми «Еразмус» для молодих людей, як для дівчат, так і для хлопців віком від 16 до 18 років.