Перейти до вмісту

Адам Боднар

Матеріал з Вікіцитат
Адам Боднар
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Адам Пйотр Боднар, пол. Adam Piotr Bodnar — польський юрист, педагог та правозахисник; польський омбудсмен з прав громадян з 2015 року[1].

Цитати

[ред.]
  •  

Міграційна стратегія абсолютно комплексно враховує наслідки війни. Польща завжди має бути дружньою та відкритою для біженців, які утікають від травми війни. Я вважаю, що Польща повинна й надалі продовжувати діяти так, яка вона це робила з 2022 року. Однак вона також має опікуватися питаннями належної інтеграції, співпраці з українською громадою, а також такими питаннями, як обов’язкова шкільна освіта, доступ до медичної опіки та ринку праці. Для мене, як для генпрокурора, дуже важливо боротися з усіма проявами ксенофобії та мови ворожнечі[2].

  •  

У перші місяці війни наратив у Польщі зосереджувався переважно на значній допомозі поляків. Але мало хто знає, що Україна змогла дуже швидко самоорганізуватися, щоб допомогти тим, хто залишається на території країни, а також тим, хто шукає безпечного притулку за кордоном. Значною мірою це відбулося завдяки залученості та хорошій організованості українського громадянського суспільства. Ми повинні використати цей досвід у Польщі, мусимо знати, як громадянське суспільство формує цю соціальну тканину. Адже невипадково Нобелівську премію миру присуджено лідерці Центру громадянських свобод Олександрі Матвійчук, яка відіграла надзвичайно важливу роль не лише в контексті документування воєнних злочинів, а й у підтримці всього громадянського суспільства[2].

  •  

Хочу також підкреслити: хоча це безпосередньо не пов’язано з головуванням, для мене особисто важливо, що польські прокурори дуже активно співпрацюють з українською прокуратурою. Вони перебували з місією в Україні у контексті ідентифікації воєнних злочинів, опитали понад три тисячі свідків, у тому числі біженців, які перебувають на території Польщі. Ця робота ще триває. Наша місія полягає у тому, щоб підготувати ці справи таким чином, аби пізніше вони могли бути розглянуті або трибуналом щодо злочину агресії, або просто Міжнародним кримінальним судом[2].

  •  

Я акцентую свою увагу на співпраці з міністерством юстиції та Генеральною прокуратурою України. Я дуже зацікавлений у тому, щоб усіляко посилювати компетенції українських суддів і прокурорів через різноманітні навчальні програми. Ми маємо Національну академію судочинства та прокуратури, яка може допомогти у цьому питанні. Наша заступниця міністра Марія Ейхарт, яка відповідає за пенітенціарні установи, перебуває у дуже хорошому тісному контакті зі своїм українським колегою. Тому, незважаючи на різні політичні події, ми маємо прагнути до поглиблення співпраці у сфері функціонування наших правових систем[2].

  •  

Я не знаю, чи можна на цьому етапі ще щось зробити, окрім того, щоб продовжувати заохочувати Міжнародний кримінальний суд до розгляду цих справ. Але є один важливий аспект, про який необхідно нагадувати і який має політичне значення з огляду на міжнародну ситуацію. Йдеться про те, що ефективне функціонування МКС є в інтересах міжнародної спільноти, особливо в контексті справи про викрадення українських дітей та видачу ордерів на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Крім того, для Польщі також додаткове важливе значення має те, що ордер на арешт Путіна оголосив колишній президент МКС, видатний польський фахівець у галузі кримінального права Пьотр Гофманський[2].

Примітки

[ред.]