Перейти до вмісту

Авраам Кук

Матеріал з Вікіцитат
Авраам Кук
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Авраа́м Іцха́к Коен Кук (івр. אברהם יצחק הכהן קוק, 7 вересня 1865, Грива (Даугавпілс), Латвія — 1 вересня 1935, Єрусалим) — рабин, кабаліст та суспільний діяч початку XX ст., перший головний ашкеназський рабин підмандантної Палестини (1921—1935). Творець філософської концепції релігійного сіонізму, в якій поєдналися відданість традиції та прагнення до модернізації.

Цитати

[ред.]
File:טרטקובר - תוצרת הארץ 1989 - חלק שמאלי.jpg
«Зроблено в Ізраїлі» 1989 р., на площі Сьюзен Даллал у Неве-Цедек. Ліва частина: на зображенні рабин Авраам Іцхак Ха-Коен Кук. Робота заснована на творі художника професора Давида Тартаковера. [1]
  •  

Добра воля — це все, а всі таланти — це способи її втілити.[2]

  •  

Крихітний залишок великої речі кращий, ніж ціла дрібниця.[3]

  •  

Ми залишили політичну арену [і пішли у вигнання] під тиском, але також із певною внутрішньою згодою, до теперішнього щасливого часу, коли політика може здійснюватися без злочинів або варварства. Відтермінування було необхідним. Нам стала огидною жахлива несправедливість влади, поки тривала ера зла. Тепер настав час, коли світ буде очищено і ми зможемо приготувати себе [до нашої політики]. Негоже Якову бути втягнутим до уряду, допоки останній сприяє кровопролиттю, допоки ця діяльність потребує майстерності злочину.[4][5]
— р. Кук дає відповідь на питання чому доля правовірних так разюче відрізнялася від тієї, яку довелося пережити решті народу світу. Отже,тривале перебування євреїв у вигнанні було необхідним для того, щоб вони навчилися ненавидіти злочинну владу. Таким способомвони готувалися до побудови справедливого суспільства нового типу.

  •  

Може бути вільна людина з духом раба, і може бути раб з духом, сповненим свободи; хто вірний собі – той вільна людина, а хто наповнює своє життя лише тим, що є добрим і прекрасним в очах інших – той раб.[6]

  •  

Оновити старе та освятити нове.
— «Його гасло «Оновити старе і освятити нове» було холодно прийняте «старим», яке не відчувало потреби в оновленні, та «новим», бо воно втекло від освячення. І нарешті, його повна підтримка сіонізму та його програми розбудови єврейської Палестини поляризувала думки традиційного єврейства щодо нього та цієї теми.»[7]

  •  

Отже, чисті праведники не скаржаться на темряву, а примножують світло; вони не скаржаться на зло, а примножують справедливість; вони не скаржаться на єресь, а примножують віру; вони не скаржаться на невігластво, а примножують мудрість.[8]

  •  

Очищення світу внаслідок проходження поколінь і зростання ступеня реалізації божественноїприсутності в Ізраїлі в кожному столітті, разом з поступовим покращенням соціальних відносин та поширенням наук, великою мірою очищує людський дух. І хоча наразі він ще не є абсолютно чистим, значна частина його мислення та внутрішнього прагнення сконцентрована на божественному блазі. Та його частина, яка вже очищена, неминуче відкриває шлях до лібералізму та анархії.[9][10]
— «Отже, на думку поважного рабі, лібералізм та анархія тлумачаться не як негативне явище, а навпаки, як ознака збільшення присутності божественного духу в людському суспільстві.[11] Варто зазначити, що в цьому разі погляди р. Кука не відповідають концепції, яку підтримувала більшість авторитетів традиційного юдаїзму. Згідно з нею, духовний рівень людства протягом століть поступово погіршується.»[12]

  •  

Фізичні вправи, якими молодь Ізраїлю займається на землі Ізраїлю задля зміцнення свого тіла, щоб бути сповненими сили синами нації, вдосконалюють духовну силу вищих праведників (цадиків), які займаються поєднанням святих імен [Божих]... І не може один із виявів цього світла вистояти без іншого... Тому нехай радіють молоді зміцненню їхніх сил та духу задля величі нації.[13][14]
— «Р. Кук був […] прихильником національного відродження, що реалізується за рахунок створення політичних організацій, військових загонів, розвитку сучасної освіти, виховання та поновлення культури фізичного виховання. Вказані заходи, на його думку, сприяють зростанню сили єврейської спільноти та поверненню їй у сучасному світі давно втраченої суб’єктності. Але справа не обмежується лише цим. Ідеться також і про примноження духовних сил та активізацію завдяки цьому благотворного впливу навищі царини буття».[14][15]

File:ירושלים - הרב הכהן קוק-JNF035679.jpeg
рабин Кук, Єрусалим 1920 р.
  •  

Цеглини можуть тягати також і ті, хто немає богоугодних намірів. Вони можуть навіть здійснювати нагляд за будівництвом. Проте, коли прийде час, прихований задум відкриється. Існують люди, які не мають гадки про велику роль, яку їм належить відігравати в плані божественного провидіння. Вони є покликаними, але не знають, хто їх кличе... Але це жахливе втаємничення завершиться великим відкриттям остаточного задуму.[16][17]
— «Отже, парадоксальним чином зречення цінностей релігійного закону приведе до їхнього небаченого раніше ствердження. Такі міркування рабі Кука дещо подібні до вчення Гегеля, згідно з яким всесвітній дух діє таємно і люди, що зовсім не збираються виконувати його мету, насправді служать йому. Прагнення прибічників революції зруйнувати старий лад не лякало рабі. Він убачав у цьому складову таємного божественного задуму, який, врешті-решт, має привести обраний народ до нової щасливої ери. Майбутнє стане не лише добою матеріального розквіту і життя в безпеці від ворогів, а й розквітом релігійних цінностей. Буття людей буде цілковито присвяченим служінню Всевишньому.»[16]

  •  

Щодо мене, то моєю головною турботою є духовний зміст, який коріниться у святості. Мені ясно, що неважливо, у який спосіб розвивається процес на урядовому рівні. Якщо дух сильний, це приведе до бажаних цілей. Маніфестація свободи в земному світі разом із сяянням святості дадуть нам можливість наповнити світлом всі дії уряду.[18]
— (з листа р. Кука до свого сина, під час створенням власного руху «Прапор Єрусалиму»). Розмірковуючи над проблемою побудови справедливого суспільства новоготипу, р. Кук переймався не структурою побудови влади і не грою певних угруповань, а можливістю реалізувати діяльність політичних інститутів, керуючись нормами високої моралі.[19]

Про Авраама Кука

[ред.]
  •  

…його любов до Сіону така надмірна, що він вважає чисте нечистим і ставиться до цього прихильно… Саме це є джерелом дивних речей, які він кажеу своїх писаннях. Я мав з ним тривалу суперечку, і слід визнати,що його наміри є бажаними, але не його дії.[20][21]
— «У 1921 році гурський рабі відвідав Святу землю, дезустрівся з Авраамом Куком. Вони мали тривалу бесіду. Жодного взаєморозуміння досягнуто не було. Польський цадик суворо засудив позицію опонента. Рабі Алтер не сприйняв діалектику р. Кука. У свідомості головигурських хасидів існував чіткий розподіл на праведних і грішних. Ідея, що порушники приписів Тори можуть посприяти торжеству благочестя, не вкладалася в картину його світогляду.» (там само)

  — р. Алтер, гурський рабин (Польща)

Галерея

[ред.]
  • File:Abraham Isaac Kook in Montreal, 1924.jpg
    Авраам Кук у Монреалі, 1924 рік
  • File:טקס הנחת אבן פינה לגזר 1924 נוכחים הרב קוק הרב יעקב מאיר הרברט סמואל דוד ילין-NKH-485770.png
    Церемонія закладання наріжного каменя для університету Гезера 1924 р. [22]
  • File:Picture of Rav Kook and his Yeshiva Faculty and Students.jpg
    Зображення рава Кука та викладачів і студентів його єшиви (датування - "до 1936 р.")
  • File:ירושלים - הלויתו של הרב קוק, ההמון ברח' יפו-JNF039241.jpeg
    Єрусалим, похорон рабина Кука, вул. Яффо
  • File:ירושלים - הלויתו של הרב קוק - התהלוכה ע"י החומה-JNF039240.jpeg
    Похорон рабина Кука, процесія біля стіни, Єрусалим
  • File:הרב אברהם יצחק קוק-JNF014538.jpeg
    Авраам Кук
  • File:בול הרב קוק-JNF036051.jpeg
    Марка
  • File:47 Herzl street from southeast.jpg
    Мурал Рава Кука на східній стороні будинку вул. Герцля, 47. 2024 р.

Примітки

[ред.]
  1. ↑ Давид Тартаковер, Tartakover, Am Oved Publishing, с. 45
  2. ↑ Орот Хатшува 9.
  3. ↑ Орот Хатчіах 14.
  4. ↑ [Kook Аbraham Isaac. Orot ha-Kodesh. Jerusalem, 1963. Vol. 1. 335 p. — р. 1, 14]
  5. ↑ Туров І. Концепції революційної трансформації єврейської спільноти провідних очільників рухів ортодоксального юдаїзму нового часу: хасидський цадик Хаїм Елазар Шапіра та рабі Авраам Кук / І. Туров. - С. 90-156. - С.130
  6. ↑ From "Olat Reiyah".
  7. ↑ toldot.com
  8. ↑ "Arpilei Tohar", p. 27–28; 1914, р. 2.
  9. ↑ Туров І. Концепції революційної трансформації єврейської спільноти провідних очільників рухів ортодоксального юдаїзму нового часу: хасидський цадик Хаїм Елазар Шапіра та рабі Авраам Кук / І. Туров. - С. 90-156. - С.124-125
  10. ↑ Kook Аbraham Isaac. Orot ha-Kodesh. Jerusalem, 1964a. Vol. 2. — р. 545
  11. ↑ Ravitzky A. Messianism, Zionis and Jewish religious Radicalism. Chicago & London, 1993. 304 р. — р.103
  12. ↑ Туров І. Концепції революційної трансформації єврейської спільноти провідних очільників рухів ортодоксального юдаїзму нового часу: хасидський цадик Хаїм Елазар Шапіра та рабі Авраам Кук / І. Туров. - С. 90-156. - С.125
  13. ↑ Kook Аbraham Isaac. Igerot ha-reiyah. Jerusalem, 1961a. Vol. 3.350 p. — p.80
  14. ↑ а б Туров І. Концепції революційної трансформації єврейської спільноти провідних очільників рухів ортодоксального юдаїзму нового часу: хасидський цадик Хаїм Елазар Шапіра та рабі Авраам Кук / І. Туров. - С. 90-156. - С.148
  15. ↑ Garb J. „Ehidey ha-segula ihyu la- adarim” iunim be-qabala ha-mea ha- esrim. Jerusalem, 2005. 266 р. — p.80
  16. ↑ а б Туров І. Концепції революційної трансформації єврейської спільноти провідних очільників рухів ортодоксального юдаїзму нового часу: хасидський цадик Хаїм Елазар Шапіра та рабі Авраам Кук / І. Туров. - С. 90-156. - С.127-128
  17. ↑ Kook Аbraham Isaac. Igerot ha-reiyah. Jerusalem, 1961a. Vol. 3.350 p. — р. 201
  18. ↑ Kook Аbraham Isaac. Orot. Jerusalem, 1961b. 365 p. – p. 256, 257
  19. ↑ Туров І. Концепції революційної трансформації єврейської спільноти провідних очільників рухів ортодоксального юдаїзму нового часу: хасидський цадик Хаїм Елазар Шапіра та рабі Авраам Кук / І. Туров. - С. 90-156. - С.130-131
  20. ↑ Туров І. Концепції революційної трансформації єврейської спільноти провідних очільників рухів ортодоксального юдаїзму нового часу: хасидський цадик Хаїм Елазар Шапіра та рабі Авраам Кук / І. Туров. - С. 90-156. - С.129
  21. ↑ Ravitzky A. Messianism, Zionis and Jewish religious Radicalism. Chicago & London, 1993. 304 р. — р.110
  22. ↑ Присутні: рабин Кук, рабин Яків Меїр, Герберт Самуель, Девід Єллін

Див. також

[ред.]

Джерела

[ред.]

Поділіться цитатами з вашими друзями:
Поділитися на «Facebook» Поділитися на twitter.com

Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Авраам_Кук&oldid=154177