Пісенний конкурс «Євробачення»
Пісенний конкурс «Євробачення» (англ. Eurovision Song Contest), або просто «Євробачення» — щорічний пісенний конкурс, що проводиться з 1956 року між країнами-членами Європейської мовної спілки (ЄМС), є важливою частиною світових інтеграційних процесів.
Обрані цитати
[ред.]Наша хоробрість вражає світ , наша музика підкорює Європу![1] — Про перемогу на Євробаченні. 2022 р. |
|||||
| — Володимир Зеленський |
Конкурс Eurovision презентує у певний спосіб різні культури і країни, включно з етнонаціональними традиціями, привчаючи до того, щоб показати і побачити іншого у спосіб, який не викликає агресивного відторгнення.[2] — Paul Allatson |
|||||
| — Пол Алетсон |
Жодна міжнародна подія не зробила стільки для просування бренду «Україна» у світі, як пісенний конкурс «Євробачення»[3][4]. |
|||||
| — Пітер Дікінсон, аналітик Атлантичної ради |
Цитати про Євробачення
[ред.][Євробачення] це Європа, яка сама по собі є чимось на зразок тематичного парку, дуже мало однорідна, поліглотна, об'єднана з натяком на збентеження. |
|||||
| — Метью Бордоне (нар. 1974), італійський журналіст, радіоведучий |
Багато іміджмейкерів стверджують що найкращі іміджі держав були створені за допомогою широкомасштабних розважальних подій. В Україні гучними подіями залишилися Євро 2012, Євробачення, Одеський кінофестиваль, попитом користуються ярмарки у Львові, які часто організовуються присвячуючи певними цікавими для спільнот темами[5]. |
|||||
| — Катерина Савон |
Про Україну знають багато, і цьому сприяло, зокрема, і те, що ми проводили «Євробачення» і фінал Ліги чемпіонів. Тобто такі речі дуже поширюють розуміння про Україну. Хоча, знову ж таки, мушу визнати, що більшість асоціацій, звичайно, – це те, що в нас є війна з Росією. Дуже багато пересічних людей реагують на згадку про те, що ти з України: «а, так у вас війна». Така, на жаль, реальність. З іншого боку, усвідомлення того, що в нас є війна з Росією, а не громадянська війна, я все одно вважаю позитивом, тому що в деяких європейських країнах навіть це сприймається неоднозначно.[6] |
|||||
| — Наталія Галібаренко (нар. 1978 року), Голова Місії України при НАТО з 30 липня 2021 року. |
...часто виграшними на Євробаченні стають ті пісні й виконавці, які поєднують у пропонованій ними музиці стилістику сучасної естрадної пісні та фольклорні мотиви своєї країни (Руслана Лижичко – Україна, Хелена Папаризу – Греція, ірландські виконавці та ін.). Також часто переможцями ставали ті артисти й пісні, що справляли максимальне емоційне враження на публіку й передавали драматичний і навіть трагічний зміст («Молитва» – Марія Шерифович, Сербія, «1944» – Джамала, Україна). |
|||||
| — Кристина Акінджі[7] |
До останніх років, «Євробачення» було сучасним медіакарнавалом, святом міської традиції, яка призвана постійно народжувати і тиражувати нові образи, на відміну від народної (сільської) традиції, яка призвана відтворювати споконвічне. Карнавалізація є однією із старих добрих стратегій, яка призвана легітимації розмаїття в суспільстві[8]. |
|||||
| — Олена Зіненко |
Цитати про українських учасників
[ред.]Єврофани про українських учасників
[ред.]Таким має бути Євробачення, а не музикою в американському стилі. Україна грає цю музику своєю мовою, показуючи свою культуру. Я вмикаю телевізор і виявляю щось абсолютно автентичне. Дякую, Україно! Привіт із Франції! [9][10] |
.jpeg)
Критики та дослідники про українських учасників
[ред.](Також) прикладом різноманіття є пісня 2024 року “Teresa & Maria”, виконавиці Jerry Heil та Alyona Alona. [...] Хоча на початку пісні лунає заспів із використанням елементів українського народного вокалу, у приспіві простежується сучасна естрадна позиція, із придиховою атакою звука, звучання м’яке. Вокалізи після приспівів, на відміну від Джамали, облегшені, із яскравим звучанням головного резонатора. У пісні також наявний куплет, який виконується в стилі реп, ритмічним речитативом, який знайшов собі шлях в «естрадну музику з американської культури кінця ХХ ст.»[16][17]. |
|||||
| — Л. Красовська |
Пісня «Шум» гурту Go_А (представники від України на Євробаченні 2021 р.) надзвичайно виразно виділяється з-поміж інших представлених композицій на пісенному конкурсі завдяки використанню народного вокалу з подачею його в контексті тенденцій сучасної культури. Вокалістка гурту Катерина Павленко під час співу використовує техніку українського «народного вокалу, утворюючи голосовим апаратом горизонталь, що надає форму звуку кардинально протилежну від академічного»[18][19]. |
|||||
| — С. Муравіцька |
...всі українські переможці Євробачення у сценічно-виконавських репрезентаціях композицій представили: 1) національно-фольклорну музичну мову з сучасною жанровою полістилістикою; 2) партитуру, що містила народні музичні інструменти (вірменський дудук, карпатська сопілка, трембіта, ударна група); 3) виразну індивідуально-авторську манеру виконання; 4) блискуче шоу-видовище; 5) сучасні мистецькі технології; 5) взірець українського естрадного мистецтва[20]. |
|||||
| — Яна Кириленко |
В пісні «1944», з якою Джамала перемогла на Євробаченні, переплітаються блюзові звороти і відповідні прийоми співу, особливо в низькому регістрі та татарські етнічні мотиви. В цій пісні співачка поєднує різноманітні вокальні прийоми: субтон у низькому регістрі, фальцетний спів у третій октаві. Великою є роль мовної інтонації, особливо інтонації плачу, схлипування, яка є характерної для багатьох інших пісень Джамали ліричного, меланхолійного характеру. Тут цю інтонацію використано у драматичному нахилі. Національний татарський колорит втілено завдяки вокальній імпровізації в кульмінації пісні, яка нагадує про співи муедзинів, за допомогою яких вони скликали вірян до мечеті. Цю асоціацію підсилює й сценічна пластика співачки: в цей момент вона схиляється на долу, наче в молитві. Враховуючи зміст пісні, це створює додатковий символічний підтекст. <...> Як і в пісні Руслани, у вступі використовується інструмент-знак – дудук, що також створює впізнаваний східний колорит[7]. |
|||||
| — Кристина Акінджі |
_cropped.jpg)
За структурою вона (конкурсна пісня «Дикі танці») вкладається в так званий «стандарт Євробачення» – це яскрава, коротка лаконічна пісня (за правилами тривалість номеру не може перевищувати три хвилини) з двох куплетів і приспіву, що наприкінці повторюється декілька разів. Вона має жанрові риси коломийки або жартівливої карпатської співанки. Про це свідчить будова мелодії у приспіві та мелодія інструментального вступу з характерним для більшості не лише галицьких, а в загалі українських пісень змінним ладом (паралельні мінор і мажор); елементи гуцульського ладу у інструментальному програші між куплетами, який виконують мідні духові інструменти в оркестрі, імітуючи звучання трембіт. Справжні трембіти також присутні на сцені: вони відкривають пісню яскравими сигнальні мелодичними формулами. |
|||||
| — Кристина Акінджі |
[українець] Володимир Луцiв в 1961 р. вiн став одним з п’яти спiвакiв-переможцiв Мiжнародного пiсенного конкурсу Coupe d’Europe (“Євробачення”) в Бельгiї, якi представляли Великобританiю (під сценічним ім’ям Тіно Вальді). В нагороду дiстав фiгурку русалки з арфою i пiвтори тисячi доларiв. Символiчно, що одним з перших номiнантiв “Євробачення” був українець![22][23] |
|||||
| — Ростислав Красовський |
Про національний відбір
[ред.]Національний відбір [Євробачення] трохи принизливий для артистів, як на мене.[24] |
|||||
| — Жижченко Наталія (нар. 1985), лідерка гурту «ONUKA». |
У національному відборі має бути класна пісня та цікавий артист як людина і як особистість. Також має бути хороше виконання на сцені. А ще, мабуть, якась піар-стратегія[25]. — Про нацвідбір на Євробачення-2025 |
|||||
| — Катерина Павленко (нар. 10 серпня 1988), солістка гурту Go_A. |
З текстів пісень
[ред.]We don’t wanna put in. |
-
Alyona Alyona and Jerry Heil, final, Eurovision 2024 -
Eurovision Song Contest, 2024 -
Марка "KALUSH Orchestra", 2023 -
Eurovision 2023 Jury Final - Opening Act - Kalush Orchestra -
Kalush Orchestra with the Eurovision 2022 trophy -
EuroUkraineUk Eurovision heart of Ukraine and the UK, 2023 -
ESC 2018, Ukraine -
ESC 2016, Ukraine -
ESC 2007, Ukraine
.jpg){kind=small}
Примітки
[ред.]- ↑ «Зеленський обіцяє провести Євробачення в Україні наступного року», ERR 15.05.2022
- ↑ Т.Гундорова. Транзитна культура, 2013, с. 477
- ↑ Матюхіна, Н. (2021). Чому Євробачення – це «тріумф м’якої сили» України. BBC News / Україна. 2 червня 2021 р. дата звернення: 05.07.2021
- ↑ Оксана Клєщова. Український пісенний феномен. Лінгвістика No 1 (43), 2021. С. — 81
- ↑ Савон К. В. Міжнародний імідж України: сучасний стан та перспективи розвитку. // Актуальні проблеми політики. 2019. Вип. 64. — С.183
- ↑ www.radiosvoboda.org
- ↑ а б в Кристина Акінджі. Пісенний конкурс Євробачення як актуальне явище сучасної музичної культури
- ↑ Олена Зіненко. Популярна культура як платформа репрезентації традиційної культури в медіа: карнавалізація проти глобалізації (кейс «Євробачення 2024»). Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю 28 – 29 червня 2024 року. - С.106
- ↑ а б в г д е Даниленко Володимир. Інформаційні музичні війни Росії з Україною. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв No 3’2022. — С. 469-475.
- ↑ «Go A» , 2021. Shum (Ukraine). Live First Semi Final Eurovision 2021 [online. 18 May.] (Accessed 11 June 2024).
- ↑ Alyosha, 2016. Sweet People (Ukraine). Live 2010 Eurovision Song Contest [online. 21 September.] (Accessed 11 June 2024).
- ↑ Tina Karol, 2013. Show Me Your Love (Ukraine). Grand Final Eurovision 2006. 17 April Accessed 11 June 2024
- ↑ [https://www.youtube.com/watch?v=hfjHJneVonE Verka Serduchka, 2012. Dancing Lasha Tumbai (Ukraine). Grand Final Eurovision 2007. 12 January.] Accessed 11 June 2024.
- ↑ [https://www.youtube.com/watch?v=rGJqLCuqssc Svetlana Loboda, 2016. Be My Valentine. Anti-Crisis Girl (Ukraine). Grand Final Eurovision 2009. 18 September.] Accesed 25 February 2024
- ↑ Ani Lorak, 2012. Shady Lady (Ukraine). Grand Final Eurovision 2008. 3 April. Accessed 11 June 2024
- ↑ Л. О. Красовська. Процес трансформації, стилі та засоби вокального естрадного виконавства в Україні наприкінці ХХ ст. — на початку ХХІ ст. // Культура України, випуск 84, 2024. С.68-69
- ↑ Holmes, J. A. (2023). Billie Eilish and the Feminist Aesthetics of Depression: White Femininity, Generation Z, and Whisper Singing. Journal of the American Musicological Society, 76, 601–610. - P. 602
- ↑ Л. О. Красовской. Процес трансформації, стилі та засоби вокального естрадного виконавства в Україні наприкінці ХХ ст. — на початку ХХІ ст. // Культура України, випуск 84, 2024. С.67
- ↑ Муравіцька С. С. Синтез академічного та естрадного вокалу у методико-педагогічному контексті. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2022 р. - 1. — С. 176.
- ↑ Яна Кириленко. Українські переможці «Євробачення»: сценічно-виконавська репрезентація. Theoretical and empirical scientific research: concept and trends: Collection of scientific papers «ΛΌГOΣ» with Proceedings of the V International scientific and Practical Conference, Oxford, June 23, 2023. Oxford-Vinnytsia: P.C. Publishing House & European Scientific Platform, 2023.
- ↑ Руслана вчить українців самоповаги. Волинь. URL :https://www.volyn.com.ua/news/5732-ruslana-vchitb-ukraintsivsamopovagi.html (дата звернення 27.11.2020)
- ↑ Ростислав Красовський. Голос до україни. // Народознавчi Зошити. 2009. вип. 5-6. - С. 823
- ↑ Володимир Луців: Я не мав часу на розчарування radiosvoboda.org
- ↑ Оксана Лой. Onuka: В Україні талант-шоу перетворють артистів на безробітних // Главком, 13.02.2016.
- ↑ Лідерка гурту Go_A Катерина Павленко про «Євробачення» та українську музику: «Ми всі припускаємося помилок»
- ↑ Синиця В.А. Використання музичних конкурсів як форми соціального розвитку суспільства. Освітньо-інноваційна інтерактивна платформа «Студентські підприємницькі ініціативи»: матеріали V Всеукраїнської наукової Інтернет-конференції (3 грудня 2020 р.) С.172–179.
Див. також
[ред.]Джерела
[ред.]- Тамара Гундорова. Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми: статті та есеї. — Київ: Грані-Т, 2013. — 548 с. — ISBN 978-966-465-389-0
