Реформа
Рефо́рма (лат. reform, фр. réforme — «перетворюю», «змінюю») — комплекс заходів, яким запроваджуються такі нові умови діяльності в сфері суспільних відносин, які не змінюють основ (перш за все, економічних) системи суспільних відносин, але призводять до викорінення негативних суспільних явищ, які за попередніх умов народилися й розквітли. Новий стан вводиться законодавчим шляхом. Процес реформування суспільства або окремої його сфери здійснюється владою за умови неможливості при наявному стані суспільства мати позитивний розвиток країни або сфери суспільної діяльності.
Цитати[ред.]
Але є один критерій, з допомогою якого можна зрозуміти, куди рухається Україна: судова система. Нереформована система є тією голкою "Кощія Безсмертного", без зламування якої неможливий сталий розвиток.[1] |
|||||
| — Ярослав Грицак |
Кожна реформа потребує коштів. Судова реформа потребує коштів, реформа державної служби, Національна поліція... Ту саму національну поліцію ми зараз маємо завдяки дуже великим внескам Америки, Канади і Японії. Ми не в змозі все це перекривати за один рік. Ми змогли збільшити або прискорити підвищення соціальних норм і мінімальну зарплату на три місяці тільки тому, що ми дійсно зменшили фіктивний ПДВ і маємо збільшення по надходженнях. Плюс ми ретельно, акуратно тримаємо всі витрати на тому рівні, що було закладено в бюджет, не дозволяємо їх збільшувати[2]. |
|||||
| — Наталія Яресько |
Примітки[ред.]
Джерела[ред.]
Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4
