Чехов Антон Павлович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Антон Павлович Чехов
Chekhov 140-190 for collage.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Антон Павлович Чехов (1860–1904) — російський письменник, драматург.

Цитати[ред.]

  •  

Бездарний не той, хто не вміє писати повісті, а той, хто пише і не вміє цього приховати

 

  •  

Горілка біла, але малює ніс і чорнить репутацію«Плоды долгих размышлений»

 

 

Водка бела, но красит нос и чернит репутацию

  •  

Людині потрібні не три аршини землі, не садиба, а вся земна куля, вся природа, де на просторі вона могла б проявити всі свої властивості свого вільного духу

 

  •  

Навіть хворіти приємно, коли знаєш, що є люди, які чекають на твоє одужання, як на свято.

 

 

Даже болеть приятно, когда знаешь, что есть люди, которые ждут твоего выздоровления, как праздника.[1]

  •  

Не розуміє людина жарту — пиши пропало! І знаєте: це вже не справжній розум, будь людина хоч сім разів розумна

 

  •  

Професія лікаря — це подвиг, вона вимагає самовідданості, чистоти душі і чистоти помислів

 

  •  

Усе знають і все розуміють тільки дурні й шарлатани

 

  •  

Треба бути ясним розумово, морально чистим і охайним фізично.

 

  •  

Добрій людині буває соромно навіть перед собою.

 

  •  

Потрібно, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини хтось стояв із молоточком і нагадував стуком, що є нещасні.

 

  •  

Бездіяльне життя не може бути чистим.

 

  •  

Хто не може взяти ласкою, не візьме й суворістю.

 

  •  

Тоді людина стає кращою, коли ви покажете їй, яка вона є

 

 

Тогда человек станет лучше, когда вы покажете ему, каков он есть…

  •  

Чим вище людина за своїм розумовим і духовним розвитком, тим вона вільніша, тим більше задоволення вона отримує від життя

 

 

Чем выше человек по умственному и нравственному развитию, тем он свободнее, тем большее удовольствие доставляет ему жизнь

  •  

Чужа душа — темний ліс, ну а котяча — тим більше

 

  •  

Якщо хочеш, щоб у тебе не було часу — нічого не роби

 

  •  

Якщо я лікар, то мені потрібні хворі й лікарня…

 

  •  

Самолюбство і зарозумілість у нас європейські, а розвиток і вчинки азіатськіпро росіян

 

 

Самолюбие и самомнение у нас европейские, а развитие и поступки азиатские[2]

  •  

Зміна життя на краще, ситість, неробство розвивають у російської людини зарозумілість найнахабнішу

 

 

Перемена жизни к лучшему, сытость, праздность развивают в русском человеке самомнение, самое наглое[3]

  •  

Вся Росія — країна якихось жадібних і ледачих людей... Психологія у них — собача: б'ють їх — вони тихенько повискують і ховаються по своїх будках, пестять — вони лягають на спину, лапки догори і виляють хвостиками... — Антон Павлович Чехов в бесіді з Максимом Горьким. [4]

 

 

Вся Россия — страна каких-то жадных и ленивых людей... Психология у них — собачья: бьют их — они тихонько повизгивают и прячутся по своим конурам, ласкают — они ложатся на спину, лапки кверху и виляют хвостиками...

Примітки[ред.]

  1. Кожевников А. Ю., Тихонова Т. Б. Умом Россию не понять. Словарь приколов. — Санкт-Петербург: Издательский Дом «Нева», 2006. — С. 19
  2. Лингвистика речи. Медиастилистика. Коллективная монография, посвященная 80-летию профессора Г. Я. Солганика. – 2-е изд., стер. – М. : ФЛИНТА, 2013. – 528 с. ISBN 978-5-9765-1466-9
  3. Оповідання «Аґрус» рос. «Крыжовник»
  4. А. П. Чехов, Избранное, ЛЕНИЗДАТ 1982, с. 12.

Джерела[ред.]

  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1187-1188
  • Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 51