Чернишевський Микола Гаврилович

Матеріал з Вікіцитат
Микола Гаврилович Чернишевський
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Микола Гаврилович Чернишевський (рос. Николай Гаврилович Чернышевский; 1828–1889) — російський революційний демократ, учений, письменник, літературний критик.

Цитати[ред.]

  • Багатство— річ, без якої можна жити щасливо. Але добробут — річ, необхідна для щастя.
  • Без війни жоден народ від будь-якого чужого ярма не звільняється[1].
  • Історичний шлях — не тротуар Невського проспекту; він іде весь через поля, то запорошені, то брудні, то крізь болота, то крізь нетрі.
    • Исторический путь не тротуар Невского проспекта, он идет целиком через поля то пыльные, то грязные, то через болота, то через дебри.[2]
  • Патріот — це людина, що служить батьківщині, а батьківщина — це, передовсім, народ.
    • Патриот — это человек, служащий родине, а родина — это прежде всего народ.
  • Для зради батьківщини потрібна надзвичайна підлість душі.
    • Для измены родине нужна чрезвычайная низость души.
  • Хто не вивчив людину в самому собі, той ніколи не вивчить інших.
    • Кто не изучил человека в самом себе, никогда не достигнет глубокого знания людей.
  • Ніяке становище не може бути виправданням для бездіяльности; завжди можна зробити щось не зовсім безнадійне; завжди слід робити все можливе.
  • Учена література рятує людей від неуцтва, а витончена — від грубощів і вульгарності.
  • Заперечувати прогрес так само безглуздо, як заперечувати силу тяжіння.
  • Пустим і безбарвним буває життя тільки у безбарвних людей.

Про мистецтво і талант[ред.]

  • Найперше значення мистецтва, яке належить всім без винятку його творам, — відтворення природи і життя.[3]
  • Істинний художник в основу своїх творів завжди вкладає сучасні ідеї.[4]
  • Художність полягає у відповідності форми та ідеї.[5]
  • Опера — найповніша форма музики, як мистецтва.[6]
  • У правді — сила таланту.[7]
  • Натхнення є особливо сприятливий настрій творчої фантазії.[8]
  • Талант дає можливість діяти; яке буде достоїнство діяльності, залежить вже від смислу і змісту.[9]

Примітки[ред.]

  1. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 45
  2. Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. — Москва, 1955. — С. 240
  3. О музыке и музыкантах, с. 33
  4. О музыке и музыкантах, с. 35
  5. О музыке и музыкантах, с. 39
  6. О музыке и музыкантах, с. 53
  7. О музыке и музыкантах, с. 79
  8. О музыке и музыкантах, с. 72
  9. О музыке и музыкантах, с. 79

Джерела[ред.]

  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
  • Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 47.
  • Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.
  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1182.