Хмари

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
ВікіпедіЯ
Дивіться у Вікіпедії:


Contra spem spero!
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Леся Українка[1]
  • Сиві хмари з північного краю,
    Журавлів попід хмарами зграї.
    Низом жовтого листу танок.
    Від весільних весняних мелодій
    Тільки спомин солодкий, та й годі,
    Заплітається в лиштву думок.
Павло Савченко (Осінь // С. 99)
  • Тепер би я... Та вже не вернеш.
    Тепер я бачу її велич:
    прибравши хмари під косинку,
    Вона розводить в небі синьку.
Йожеф Аттіла (Мама / Пер. Микола Лукаш // С. 119)
  • Холодні хмари залягли блакить,
    Холодний вітер дме в степу потужно,
    Гне очерет додолу, шелестить,
    Мов звір в байраці, виє осоружно.
Микола Вороний (Мандрівні елегії. ІІ // С. 46)

Джерела[ред.]