Філософія

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
ВікіпедіЯ
Дивіться у Вікіпедії:
Скульптура «Мислитель» Оґюста Родена

Філосо́фія (грец. φιλοσοφια — «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.

  •  

Історія — це філософія у прикладах.

 

  Фукідід[1]
  •  

Кожна філософія завершується хімією.

 

  Дмитро Корчинський [2]
  •  

Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні.

 

  Людвіг Вітґенштайн [3]
  •  

Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім.

 

  Тарас Прохасько [4]
  •  

Філософія — служниця богослов'я.

 

  — італійський церковний історик Цезар Бароній [5]
  •  

Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним.

 

  Антуан де Рівароль[6]

Примітки[ред.]

  1. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 165
  2. Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
  3. Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40
  4. «Лексикон таємних знань». — Львів: Кальварія, 2003. — С. 135
  5. Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. — Москва, 1955. — С. 570
  6. Ларец острословов: Афоризмы. Парадоксы. Шутки. Эпиграммы / Сост. Г. П. Лобарев. — М.: Политиздат, 1991. — 511 с. ISBN 5-250-01640-5