Тибетські прислів'я

Матеріал з Вікіцитат

• Мудрий спершу вислухає, потім вирішить. Дурний спершу зробить, потім почне міркувати.
• Лавину з гір не втримаєш, біді двері на зачиниш.
• Собаку за гавкотом пізнають.
• Добрих друзів і сто замало, підступних — і одного забагато.
• Їж м'ясо, що у роті, а не женись за рибою, яка в озері.
• Якщо не бити в барабан, він мовчатиме. Якщо правду не роз'яснювати, вона лишиться незрозумілою.
• Що не під силу двом коням, один як повезе.
• Пестощі зрозуміє і немовля, солодощі персика — навіть сліпий.
• Вовк дере овець і яків, він вже вчить пастухів обережності.
• Вуха виростають раніше за роги, але роги міцніше за вуха.
• Хто ситий — гадає лише про солодощі. Хто голодний — думає про цзамбу.
• Влада подібна до солі — нею не слід зловживати.
• Якщо барабан добрий — не бий у нього щосили.
• Три дні жнуть ячмінь, шість днів точать серпи.
• В монастиря лише дах золотий.
• Той, хто з першого кроку починає шкодувати, що пішов на гору, не здатний здолати і невеликий пагорб.
• Немає птаха гарнішого за павича, але мало хто знає, що живиться він отруйними гадюками.
• Скільки б боягузів не зійшлося в одне місце, здійснити подвиг їм не під силу.
• Короля славлять і шанують лише в своєму королівстві.
• Озеро відбиває сяйво місяця і зірок, але про свою глибину не каже нічого.
• З тисячі голок можна викувати сокиру. За допомогою тисячі сокир можна побудувати храм.
• Людина, що часто каже про твої вади, не завжди твій ворог. Людина, що часто каже про твої чесноти, не завжди твій друг.
• Рано вранці не встав — цілий день прогуляв. Хто малим не вчився — в житті загубився.
• Якщо не бачиш, зійди на гору; якщо не розумієш, спитай у старшого.

[ред.] Джерело

• Проделки дядюшки Дэнба. Тибетское народное творчество., М.: Госиздат худ. л-ры., 1962, стор. 101—106