Тепер я йду в дику далечінь
(Перенаправлено з Тепер я йду у дику далечінь)
Тепер я йду у дику далечінь (У диких умовах) (англ. Into the Wild) — пригодницький фільм режисера Шона Пена, що базується на книзі «Into the Wild» авторства Джона Кракауера, яка, в свою чергу, базується на щоденнику та розповідях родичів та знайомих Крістофера Маккендлесса, про його подорожі на початку 1990-х років теріторією Північної Америки.
Цитати[ред.]
- Щастя має сенс тільки тоді, коли є з ким його розділити.
- Перед любов'ю, грошима, вірою, славою і справедливістю — віддаю перевагу правді.
- Свобода і краса простих речей занадто прекрасні, щоб від них відмовлятися.
- Крихкість кришталю — це не вада, а вишуканість.
- Розвиток людського духу неможливий без нового досвіду.
- Він ризикував залишитися в повній самоті на своєму шляху, але знайшов компанію в обличчі героїв улюблених книг.
- Якщо хочеш щось в житті, простягни руку і візьми.
- Немає сенсу заперечувати, що свобода завжди підстьобує нас, в нашій свідомості вона асоціюється з втечею від власного минулого, від утисків, законів, обридлих зобов'язань — абсолютна свобода.
- Мене всі люди люблять, весь світ любить. Хотілося б, щоб вистачило мудрості любити їх у відповідь.
- Коли ти прощаєш, — ти любиш, а коли ти любиш, бог осяває тебе світлом!
- Що може бути більше, ніж бажання людського серця?
- Ми думаємо, що людським життям управляє якась причина і існує можливість того, що життя може бути знищене.
- Є люди, які вважають, що не заслуговують на любов. Вони тихо віддаляються в порожнечу, намагаючись обірвати все, що пов'язує їх з минулим.
- Ви помиляєтеся, якщо думаєте, що радість життя полягає лише у взаєминах. Дивіться скільки всього дав нам Господь — радість у всьому, в будь-якому новому досвіді. Людям просто потрібно поглянути на цей світ інакше.
- Море дарує ризики і удари і іноді дозволяє відчути себе сильним. Я не так багато знаю про море, але я точно знаю, що тут воно саме таке. А ще я знаю, як важливо відчувати себе сильним. Нехай навіть не бути, а тільки відчути. Перевірити себе хоча б раз. Хоча б раз опинитися в первісних умовах, зіткнутися зі сліпим, глухим каменем, не маючи в арсеналі нічого, крім власних рук і голови.
- Я ясно відчував присутність ворожих людині сил на цій землі забобонів, первісних ритуалів. Її повинні населяти люди, пов'язані кровною спорідненістю зі скелями і дикими тваринами.
- Я його розуміла, він чотири роки провчився в коледжі, виконуючи те, що йому здавалося абсурдним і виснажливим зобов'язанням. І тепер він був вільний від світу абстракцій, помилкової стабільності, батьків і матеріальних благ.
- Коли йому було чотири роки, одного разу він пішов з дому о третій годині ночі і пройшов шість кварталів. Його знайшли на кухні у сусідів, стоячим на стільці, він шукав в ящиках цукерки. Не знаю, які ящики він відкриває зараз, але він теж явно щось шукає.
- — Олександр теж міг їздити на машині, але він вирішив спалити всі свої гроші. Навіщо ти це зробив? — Мені не потрібні гроші. Вони роблять тебе обережним. — Олександре, але обережність ще нікому не заважала. Книга у тебе, звичайно, класна, але не можна ж тільки цілком залежати від листя і ягід. — Не впевнений, що хочу залежати ще від чогось.
