Сунь Цзи

Сунь Цзи (Сюнь-Цзи, кит. 孫子 / 孙子; піньїнь: Sūn Zǐ; 544 — 496 до н. е.) — китайський стратег і мислитель. Автор відомого трактату про військову стратегію «Мистецтво війни».

• Біди приходять тоді, коли люди через свої лінощі забувають дбати про себе.
• Коли задають непристойне питання, відповідати на нього не треба. Коли розповідають про непристойне, не треба задавати питань. Коли розповідають непристойні речі, не треба слухати.
• Коли людина має багато вільного часу, вона небагато досягне.
• Не піднявшись на високу гору, не пізнаєш висоти неба. Не поглянувши в глибоку ущелину в горах, не взнаєш товщини землі. Не почувши завіту предків, не пізнаєш величі вченості.
• Новонароджені всюди плачуть однаково. Коли ж вони виростають, виявляється, що вони мають різні звички. Це — результат виховання.
• Правителя можна порівняти з човном, а народ — з водою: вода може нести човен, а може й перекинути його.
• Прекрасне може змінити природну злу сутність людини, зробити її доброю.
• Смерть приходить один раз, людина не повертається.
• Той, хто правильно вказує на мої помилки, — мій учитель; той, хто правильно відзначає мої правдиві вчинки, — мій друг; той, хто перехвалює мене, — мій ворог.
• У навчанні не можна зупинятися.
• Учитися треба все життя, до останнього подиху!
• Щось робити — це те, чого не люблять люди; заслуги та влада — це те, що вони люблять.
• Якщо не знаєш своїх дітей, подивися на їхніх друзів

Джерела

• Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 48-51