Симоненко Василь Андрійович
Матеріал з Вікіцитат
Василь Андрійович Симоненко (1935—1963) — український поет і журналіст, діяч руху опору проти комуністичного режиму.
- Все на світі можна вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину
- Ти знаєш, що ти — людина?
- Ти знаєш про це чи ні?
- Усмішка твоя — єдина,
- Мука твоя — єдина,
- Очі твої — одні.
- Минуле не вернуть, не виправить минуле.
- Можна прострелити мозок, що думку народить. Думки ж — не вбить.
- Ті, що знаходять підкову, ніколи не думають про того, хто загубив її
- Я буду ждати кожної години
- В далекому чи близькому краю
- Одну тебе, тебе єдину,
- Маленьку милу дівчинку мою...
- І палають, ніби стиглі вишні,
- Владно підкоряючи собі,
- Губи неціловані і грішні,
- Очі божевільно голубі...
- Ви плачете? У вас, напевне, горе,
- І ваші сльози варті співчуття,
- Та хай ніколи смуток не поборе
- Нестримної любові до життя...
- Як мені даровано багато,
- Скільки в мене щастя, чорт візьми! -
- На землі сміятись і страждати,
- Жити і любить поміж людьми!
- Те, що кидали ви, як намисто,
- Міліонам красунь до ніг,
- Я в душі недоторкано чистим
- Для неї одної зберіг
